chrome firefox opera safari iexplorer

Три причини, чому київська злива перетворилася в повінь

17 серпня 2012 о 09:20

Підсумки повені: на Оболоні справи йдуть гірше, ніж на Троєщині та Харківському масиві. Бригинець назвав три причини, через які затопило Київ. Про це в своєму блозі розповів депутат Київради Олександр Бригинець.

«По-перше, столична влада вже давно не стежить за станом комунального господарства міста — колектори і водовідводи забиті, все буквально запресоване гнилим сміттям. Тому зрозуміло, що воді просто нікуди діватися, і вона йде вгору. Приклад — Оболонь: район буквально потонув, ставши епіцентром повені», — розповів О. Бригинець.

Депутат зауважив, що екологи називали головною загрозою повені Дніпро: мовляв, внаслідок дощів вода в річці підніметься і затопить найближчі райони. Однак, як показали події останніх днів, проблема не в піднятті рівня води в річці, а в тому, що їй нікуди вбиратися.

«По-друге, Київ активно і хаотично забудовується. Будинки виростають на столичній землі без врахування особливостей природи. Так, на Оболоні — найвища щільність забудови в столиці (воно й не дивно, враховуючи рентабельність тутешнього житла і пряму лінію метро) через що змінюється хід підземних річок і вода не знає куди себе діти. Як наслідок вона виливається на дороги, які перетворюються в річки», — впевнений О. Бригинець.

Третьою причиною О. Бригинець назвав те, що у столиці всупереч мораторію на знищення зелених зон, дерева, які мають допомагати затримувати воду, вирубуються.

«Знову ж таки, показовий приклад Оболоні, де парків немає в принципі — буквально все залито бетоном. Тому на цьому масиві справи йдуть навіть гірше, ніж на Троєщині або на Харківському масиві, де незабудованих зон більше і воді поки що є куди вбиратись», — констатував депутат.

Перераховані вище фактори, на переконання О. Бригинця, стали наслідком безладної і безвідповідальної політики столичної влади. Це призводять до таких надзвичайних ситуацій, як нинішня повінь, перед якою кияни виявилися просто беззахисними.

Розділи: Довкілля

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути