chrome firefox opera safari iexplorer

Києво-Могилянську академію можуть позбавити статусу університету

22 січня 2011 о 10:54

Норма нового законопроекту «Про вищу освіту», в якій статус вишів визначатиметься винятково за кількістю студентів, які там навчаються, призведе до позбавлення Києво-Могилянської академії статусу університету.

У законопроекті «класичний» університет визначається як такий, де за денною формою навчається не менш як десять тисяч студентів, а «профільним» може називатися той виш, що налічує не менш як шість тисяч студентів. Водночас у Києво-Могилянці їх майже удвічі менше.

Про це під час прес-конференції у четвер заявив представник студентської колегії НаУКМА Єгор Стадний.

«Кількісно-профільний підхід в законопроекті, який зареєстрований його авторами Єфремовим, Луцьким та компанію, суперечить здоровому глузду. Адже за цією класифікацією Могилянка не може називатися навіть академією, і підпадає під категорію коледж. Утім, це не вкладається в голові жодної людини, яка знає, що таке Києво-Могилянська академія», — сказав Стадний.

Він також додав, що відповідно до статусу вишу може скоротитися і фінансування.

Відтак студентська колегія НаУКМА має намір підтримати акцію протесту «проти подальшої комерціалізації вищої освіти та тотальної корупції у системі», що призначена на 31 січня.

Окрім скасування вище згаданого законопроекту «Про вищу освіту», вихованці Києво-Могилянської академії вимагатимуть від урядовців припинити чинити тиск на університет і затвердити його статут, в якому записано докторську школу та PhD-програми (докторські програми західного зразка), вільне відвідування лекцій студентами та багато інших речей, зокрема права вишу складати самостійно свій штатний розпис.

Також в академії виступатимуть за повернення автономії вишам.

— Ми хочемо реальної автономії університетів не у вигляді міністерської чи ректорської диктатури, а дієвої системи демократичного самоуправління за широкої участі студентів та викладачів, — резюмував Єгор Стадний.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі