chrome firefox opera safari iexplorer

Києво-Могилянську академію можуть позбавити статусу університету

22 січня 2011 о 10:54

Норма нового законопроекту «Про вищу освіту», в якій статус вишів визначатиметься винятково за кількістю студентів, які там навчаються, призведе до позбавлення Києво-Могилянської академії статусу університету.

У законопроекті «класичний» університет визначається як такий, де за денною формою навчається не менш як десять тисяч студентів, а «профільним» може називатися той виш, що налічує не менш як шість тисяч студентів. Водночас у Києво-Могилянці їх майже удвічі менше.

Про це під час прес-конференції у четвер заявив представник студентської колегії НаУКМА Єгор Стадний.

«Кількісно-профільний підхід в законопроекті, який зареєстрований його авторами Єфремовим, Луцьким та компанію, суперечить здоровому глузду. Адже за цією класифікацією Могилянка не може називатися навіть академією, і підпадає під категорію коледж. Утім, це не вкладається в голові жодної людини, яка знає, що таке Києво-Могилянська академія», — сказав Стадний.

Він також додав, що відповідно до статусу вишу може скоротитися і фінансування.

Відтак студентська колегія НаУКМА має намір підтримати акцію протесту «проти подальшої комерціалізації вищої освіти та тотальної корупції у системі», що призначена на 31 січня.

Окрім скасування вище згаданого законопроекту «Про вищу освіту», вихованці Києво-Могилянської академії вимагатимуть від урядовців припинити чинити тиск на університет і затвердити його статут, в якому записано докторську школу та PhD-програми (докторські програми західного зразка), вільне відвідування лекцій студентами та багато інших речей, зокрема права вишу складати самостійно свій штатний розпис.

Також в академії виступатимуть за повернення автономії вишам.

— Ми хочемо реальної автономії університетів не у вигляді міністерської чи ректорської диктатури, а дієвої системи демократичного самоуправління за широкої участі студентів та викладачів, — резюмував Єгор Стадний.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути