chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові стартує виставка автентичної історичної зброї

26 грудня 2012 о 09:06

У музеї Арсенал у Львові стартує виставка реплік автентичної історичної зброї ІХ-XVI століть. Репліки виготовили українські та російські майстри на замовлення Львівського сторичного музею. Загалом вже зібрано близько 150 одиниць зброї.

Серед експонатів майбутньої виставки – акінак – скіфський меч (ІІ ст. до н.е., знайдений на Дніпропетровщині), бронзовий меч Гальштатської культури (VII ст. до н.е., знайдений на Тернопільщині), меч із Карабичева (ХІ ст., знайдений в неподалік Кам’янець-Подільського), меч із Глуховців (ХІ ст., знайдений неподалік Бердичева), меч із Фощеватої (ХІ ст., знайдено неподалік Миргорода), меч із Михайлівського (Х ст., знайдений неподалік с. Михайлівське), шабля із Шостовиць (Х ст., Чернігівська область), шабля із Буртова (ХІ ст., Кіровоградська область).

Також на виставці покажуть кольчуги XІV-XV ст., знайдені в кургані «Чорна могила» на Чернігівщині) тощо.

Зазначимо, що відкриття виставки реплікаційної зброї заплановано на початку 2013 року в межах інтерактивного музею, який планують створити в Арсеналі.

Як інформував ZAXID.NET, в цокольному приміщенні музею Арсенал у Львові відкриють кав’ярню. Взамін інвестори обіцяють обладнати інтерактивний музей «Арсенал», який має діяти у цьому ж приміщенні. Водночас у Львівській міській раді запевняють, що жодних документів на погодження до міського управління охорони історичного середовища про можливе облаштування кав’ярні у пам’ятці – не надходило. Начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко у коментарі ZAXID.NET розповіла, що досі «жодних документів» на погодження з містом ТзОВ «Галицька кнайпа» не подавала.

Раніше Онищенко інформувала, що власники «Il Castello» (вул. Підвальна, 5) за Арсеналом хочуть розмістити ресторан на нижньому ярусі, де зараз розміщений Львівський історичний музей. З її слів, ТзОВ «Галицька кнайпа» отримало погодження від управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА та Міністерства культури України на пристосування підвальних приміщень музею «Арсенал» на вул. Підвальній, 5 для розташування інтерактивного музейно-виставкового ресторанного комплексу. Водночас вона наголосила, що наголосила, що ресторан передбачає витяжку  і вентиляцію, а відповідно – серйозне втручання в об’єкт.

Довідка. Арсенал – експозиційний відділ Львівського історичного музею, відкритий 18 травня 1981 року в приміщенні колишнього Міського арсеналу — визначної пам’ятки архітектури XVI століття (вул. Підвальна, 5). В експозиції представлено зразки старовинної зброї з більш як 30 країн світу. Експозиція побудована за хронологічно-тематичним принципом, за видами та місцем виготовлення зброї.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Новини культури

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути