chrome firefox opera safari iexplorer

Мінкульт не забезпечив контролю за збереженням «Софії Київської» та Києво-Печерської лаври — Рахункова палата

10 січня 2013 о 14:11

Рахункова палата перевірила ефективність використання коштів державного бюджету, що виділялися у 2011—2012 роках на утримання і збереження Національного заповідника “Софія Київська” і Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Перевіркою встановлено, що Мінкультури, до сфери управління якого входять зазначені заповідники, та Мінрегіон, який до вересня 2011 року опікувався заповідник “Софія Київська”, не забезпечили належного контролю за виконанням завдань у сфері охорони і збереження цих національних пам’яток.

Про це УНН повідомили у прес-службі Рахункової палати.

Внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій у повному обсязі до цього часу до Державного реєстру нерухомих пам’яток України не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які мають виняткове значення для світової культури і ще у 1990 році включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Порушуючи вимоги Закону України “Про охорону культурної спадщини”, згідно з якими кожна пам’ятка має майнову цінність, яка обчислюється у гривнях, заповідник “Києво-Печерська лавра” провів грошову оцінку 60%, а “Софія Київська” — менше 13% пам’яток.

У незадовільному та аварійному стані перебувають більше третини пам’яток “Софії Київської” і майже чверть “Києво-Печерської лаври”.

В обох заповідниках експонується лише близько 5 відс. предметів основних музейних фондів, що є обмеженням прав громадян на доступ до культурних цінностей. При цьому в оренду і навіть безоплатне користування здається від 30 до 80 відс. площі обох об’єктів.

Мінкультури та заповідник “Києво-Печерська лавра” не вживають достатніх заходів для повернення п’яти музейних експонатів, переданих понад 20 років тому в тимчасове користування (на виставку).

А викрадені з цього заповідника інші п’ять музейних предметів, з-поміж яких дві ікони кінця ХІХ ст., досі не внесено до Каталогу культурних цінностей, викрадених з державних музеїв, заповідників, установ та приватних колекцій.

Незадовільними темпами здійснюється і реставрація музейних фондів. За рахунок виділених у 2011—2012роках коштів відреставровано лише близько одного відсотка предметів від визначеної заповідниками потреби. За таких умов створюються ризики втрати музейних цінностей світового значення. Адже за таких темпів на реставрацію знадобиться від 20 до 100 років.

Довідково

Станом на 01.01.2012 на державному обліку в Україні перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам’яток культурної спадщини, що більше, ніж у Росії та Польщі разом. В Україні 401 місто має статус історичного. Створені та діють 63 державні історико-культурні заповідники, з яких 25 віднесено до сфери управління Мінкультури, з них 19 — національні.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути