chrome firefox opera safari iexplorer

Кримські астрофізики судитимуться з урядом Азарова

18 січня 2013 о 09:08

Вчені Кримської астрофізичної обсерваторії збираються судитися з Кабінетом міністрів України, йдеться в сюжеті ТСН.

Вони обурені розпорядженням уряду, яким існування наукового об'єкту припиняється і обсерваторія стає підрозділом Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Вчені впевнені, що реорганізація переслідує геть не праведні цілі та призведе до втрати унікальної всесвітньо відомої наукової організації. Яка, треба зазначити, має найбільший в Європі дзеркальний телескоп, здатний роздивитися найдрібніші зірки.

«Тут вивчається космічне сміття після гамма-сплесків — це найбільш високоенергетичні вибухи у всесвіті, тут вивчаються активні ядра галактик — це надгігантські чорні діри», — зазначає молодший науковий співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії Сергій Назаров.

Щоправда, останнім часом чимало досліджень довелося припинити. Міносвіти профінансувало обсерваторію лише на половину. «Для нас це загроза зупинки всіх зоряних телескопів і масового звільнення співробітників», — каже директор обсерваторії Алла Ростопчина-Шаховська.

Збудована одразу після війни Кримська астрофізична обсерваторія досі залишається найбільшою на пострадянському просторі. Зберегти її можна, лише передавши до Національної Академії наук, вважають в обсерваторії.

Проте Кабмін партнером науковців призначив Київський національний університет ім. Т.Шевченка.

«Це і головний біль, бо багато є проблем невирішених в першу чергу з фінансуванням. З іншого боку ми це сприймаємо як виклик для того, щоб можна було показати, що може зробити поєднання такого авторитету і потенціалу освітянського», — розмірковує проректор університету Шевченка Сергій Вижва.

Натомість в обсерваторії впевнені, що їх позбавляють самостійності. Мовляв, така оптимізація має зовсім інші цілі. «За цією реорганізацією стоїть позбавлення нас юридичної особи і відповідно захоплення землі, насамперед на південному березі Криму», — вважає співробітник обсерваторії, доктор фізико-математичних наук Юрій Цап.

Сотня гектарів поблизу кримського заповідника та 5 гектарів прибережної землі нині вже не належать кримській обсерваторії.

Однак в Міносвіти запевняють, що земля і надалі залишиться майданчиком для наукових досліджень.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути