chrome firefox opera safari iexplorer

Школу з музеєм Олеся Гончара у Дніпропетровську «оптимізують»

03 квітня 2013 о 10:56

3 квітня минає 95 років з дня народження українського письменника, громадського діяча Олеся Гончара. Школу в Дніпропетровську, де розташований музей письменника, цього року можуть закрити. Причина – брак учнів. Батьки школярів категорично проти, але влада запевняє, що від такого рішення учні тільки виграють, повідомляє Радіо Свобода.

Невелика одноповерхова школа на околиці міста є однією з найвідоміших у Дніпропетровську. Вона носить ім'я письменника Григорія Епіка, який був одним із її перших учнів. Тут також бував Олесь Гончар. Понад десятиліття тому в закладі відкрили музей обох письменників. Крім того, нагадують батьки учнів, будівлі школи понад сто років і вона охороняється законом як пам'ятка архітектури.

«У нашій школі є кабінет народознавства, де зберігаються речі народного побуту, гончарні вироби, картини, давній одяг, також обладнаний комп'ютерний клас. Ми пишаємось, що випускники нашої школи стали видатними особистостями. Ми хочемо знати, чи закриють точно нашу школу, куди нас переведуть? Нас це питання дуже цікавить», – каже представник батьківського комітету Марина Харченко.

Районна влада оприлюднила плани щодо школи: на новий навчальний рік її збираються розформувати, учнів розподілити по сусідніх школах, а в приміщенні цієї відкрити дитячий центр творчості. Кажуть, наразі в школі навчається лише сто учнів, немає сьомого і дев’ятого класів, наповненість решти класів удвічі нижча за норму, відтак утримувати заклад нераціонально.
​​ Це історична школа, навіщо ж відкривати гуртки? – батьки учнів

Батьки обурені: значить, ті сили й кошти, які вони вкладали в заклад – ставили євровікна, робили ремонт – пішли на марне, каже представниця батьківського комітету Олена Юдіна.

«Це історична школа, навіщо ж там відкривати гуртки, якщо зараз там дають дітям освіту? Нам ніхто нічого не повідомляє. Якби нас зібрали і сказали, що є загроза закриття школи, давайте якось рекламувати школу, ходити по інших школах і запрошувати учнів повернутись до нашої школи…Ми нічого цього не почули. Ми тільки почули: винесемо на нараду і зрозуміємо, що у вас всього сто осіб, можна перевести в інші школи і все буде добре», – каже Олена Юдіна.

Ми займаємось оптимізацією мережі – чиновник

Між тим у районному відділі освіти батьків запевняють, що остаточне рішення щодо школи буде ухвалене тільки всередині квітня. Поки влада міркує, як краще здійснити «оптимізацію», заявила начальник районного управління освіти Людмила Темченко.
​​
​​«Відділ освіти керується Законом «Про загальну середню освіту». Ми проводимо аналіз наповнюваності класів усіх загальноосвітніх шкіл міста. Директор школи № 90, здаючи звіт про перспективи закладу, вказала, що наповнюваність учнями цієї школі зменшується з кожним роком. Цю тенденцію бачимо вже четвертий рік поспіль. Кількість дітей зменшилася з 220 до 99. Таких шкіл у Дніпропетровську більше немає. Ми займаємось оптимізацією мережі, тобто приводимо у відповідність із законом наповнюваність класів. У міських школах в класах має бути до 30 осіб», – каже посадовець.

Водночас керівництво районної ради запевняє: від закриття школи діти та їхні батьки тільки виграють – сусідні навчальні заклади, по яких розподілять учнів «гончарівської» школи, облаштовані більш сучасно і дають кращу освіту.

«Рішення буде ухвалене таке, щоб і дітям було добре, і батькам було добре. Діти повинні отримувати якісну повну освіту від висококваліфікованих фахівців. А в цій школі чимало педагогів читають по кілька предметів. Батьки вибирають для своїх дітей краще, наприклад, поруч розташована школа № 142, де є басейн, три спортивних зали. Батьки обирають те, що ближче їм і їхній дитині», – сказала керуюча справами районної ради Наталія Петренко.

Тим часом батьки учнів «гончарівської школи» не на мікрофон зізнаються: у сусідніх школах, куди хочуть перевести їхніх дітей, великі побори, щомісяця у фонди вимагають сплачувати до ста гривень.

Також поки невідомо, що буде з музеєм Олеся Гончара та Григорія Епіка, яким опікувались в історичній школі. Керівництво закладу сподівається, що його вдасться зберегти.

Розділи: Новини освіти

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути