chrome firefox opera safari iexplorer

Київські новобудови можуть піти під землю через безсистемну забудову

17 червня 2013 о 09:42

Земна кора під столицею покрита георозломами. Один з розробників Генплану Києва Микола Романець розповів, що була проаналізована космічна зйомка Києва, зроблена фахівцями НАСА, пише Сегодня.

«Розломи в корі пролягають на глибині 3-4 і 15-18 км. Такі є під будь-яким великим містом, завжди є зони найбільш напружені під землею і менше, і це треба враховувати при детальному плануванні територій», — експерт.

За його словами, плита, яка знаходиться на лівому березі на глибині 20 км, потроху рухається вправо; та, що праворуч, «наїжджає» на неї. Причому ця межа йде приблизно по Дніпру, і в багатьох місцях — по місту.

В точках перетину ліній розломів вище ймовірність рухів цих плит, тому можуть з'явитися зсуви, що провокують техногенні катастрофи.

«Назву найнебезпечніші ділянки: Лиса гора, район, де в річку Либідь впадають її притоки Оріхуватка і Совка (розв'язка на Московській площі), Куренівка, Поштова площа, на лівому березі — Сухі гори, район Биківнянських могил і ДВРЗ», — каже Романець.

Всі ці місця містобудівники рекомендують освоювати вкрай обережно, адже крім розломів на глибині, ситуація ускладнюється ще й рухливими київськими ґрунтами, і безсистемною забудовою в останні роки.

«Раніше схили Дніпра були засаджені деревами і укріплені дренажною системою. А зараз висотне будівництво на кромці схилів розбалансувало цю систему і може спровокувати рух грунтів від Музею Великої Вітчизняної війни до Поштової площі і навіть до вулиці Глибочицької», — застерігає Романець.

Проте проблемні місця зараз активно забудовуються. На Куренівці місця промзон займають офісні центри, Лису гору оточують житлові висотки. Місцеві жителі активно чинять опір зведенню новобудов впритул до Совських ставків.

У столиці зсувонебезпечні зони займають 4,3 тис. га (5,5% від усієї площі міста).

«Геологічна ситуація повинна враховуватися при виділенні дозвільної документації на будівництво. Адже є різниця між малоповерховою забудовою та висотками! Зараз ми намагаємося не відводити землі в перерахованих геологами місцях», — пояснив заступник голови КМДА Михайло Кучук.

Нагадаємо, чиновники запевняли, що зсув в історичному центрі Києва під контролем.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути