chrome firefox opera safari iexplorer

Будинки-кораблі у Львові

11 липня 2013 о 17:30

У Львові налічується понад 10 будинків трапеційної форми з гострими завуженими кутами з боків. Їх ще називають плоскими, кутовими або більш поетично – будинками-кораблями. Вони привертають увагу львів’ян та туристів своєю неординарною формою.

Як розповіла ZAXID.NET провідний науковий спеціаліст Інституту Укрзахідпроектреставрація Оксана Бойко: «Ці будівлі мають гострі кути, бо це зумовлено парцеляцією (поділ, – ред.) та будівельними особливостями при забудові міста. Жодних архітектурних різноманітностей нема».

Також архітектор додала, що сама мешкає в такому будинку : «Це досить незручно, тому, що потрібно замовляти спеціальні меблі. Одна стіна в кімнаті має 2,5 метри, а протилежна – 3,5. Це не дуже вигідно», — розповіла архітектор.

На думку екскурсовода Богдана Лозинського, такі будівлі ще називають будинки-кораблі, бо вони справді нагадують носову частину корабля: «Якщо повз такий будинок проходить лише одна вулиця, то під певним кутом він здається повністю плоским». Також він пояснив, що гострий кут згладжують певними архітектурними елементами, приміром, балконом чи еркером (частина споруди, що виступає за межі основного обсягу у вигляді балкону, — ред.). «Специфіка побудови такого будинку потребує міцного кутового фундаменту. Переважно, їх почали будувати з середини 19 ст. із розвитком будівельних технологій», — додав екскурсовод.

З думкою Богдана Лозинського погоджується і начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко: «Це будинки періоду будівельного «буму» у Львові — кінець 19 початок 20 століття. Тоді місто інтенсивно розвивалося».

Також чиновниця додала, що при забудові формувалися нові вулиці на яких вже були певні споруди. «Вони стояли обернутими або між ними були вільні ділянки. Ці пустоти забудовували і так формувалась щільна фасадна лінія. Пізніше, забудова, що була старшою, руйнувалась і зараз можемо побачити ці вільні гострі кути на будинках, що лишилися», — пояснила Лілія Онищенко.

На жаль, ZAXID.NET не вдалось знайти більш ґрунтовного дослідження, що б стосувалось цієї теми. Тож, якщо Ви знаєте інші приклади подібних будинків у Львові або маєте додаткову інформацію, надсилайте на скриньку: info@zaxid.net.

Нагадаємо, що у Львові налічується більш ніж 26 аварійних будинків.Найбільше аварійних будинків в Залізничному районі та в центрі Львова.

Джерело: ZAXID.NET
Розділи: Новини культури

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути

Новини Дивитися всі