chrome firefox opera safari iexplorer

Одна з найкрасивіших печер Європи знаходиться в Україні

11 вересня 2013 о 10:30

Печеру Еміне-Баїр-Хосар називають однією з найкрасивіших печер в Європі. Знаходиться вона на висоті близько 1000 метрів на території Кримського природного заповідника, в 11 кілометрах від селища Мармурове. 

Довжина печери становить 1460 метрів, а глибина — більше 120 метрів. Назва в перекладі з тюркського означає «Колодязь Еміне на схилі гори».

Еміне-Баїр-Хосар, яку ще називають Мамонтовою печерою, була відкрита в 1920-х роках, коли група дослідників виявила величезний зал, який пізніше назвали Головним. Довгий час інформацію про приголомшливі за красою величезні підземні зали печери намагалися не розголошувати. Робилося це з метою збереження печери, адже дуже часто в інших печерах орудували вандали.

Тільки в 1994 році печеру почали обладнувати для туристичних екскурсій. Для зручного входу в печерні зали в породі розширили похилий 12-метровий тунель, раніше спуститися в печеру широким 16-метровим колодязем могли тільки спелеологи, використовуючи спеціальне обладнання.

Еміне Баїр Хосар — це справжнє підземне царство віком понад 10 мільйонів років, з десятками довгих галерей, вузьких лазів, великих і невеликих залів.

Палеонтологи знайшли в печері Еміне-Баїр-Хосар унікальні кістки мамонтів (саме тому одна з назв печери — Мамонтова), печерного ведмедя, шерстистого носорога. На основі знахідок прямо в печері створено палеонтологічний міні-музей. З нього і починається вхід у печеру, після чого відвідувачі потрапляють в величний Головний зал, висота якого — 42 метри, а довжина — 120 метрів.

Сонячні промені, потрапляючи на замшілі стіни колодязя, смарагдовим сяйвом розходяться з Головного залу. Вся південна стіна залу — це різнобарвна кальцитова завіса, унікальна для європейських печер.

З Головного залу ліва галерея веде в зал Дублянського (названий так на честь відомого дослідника підземного світу В.Н.Дублянського), де знаходиться рідкісне для печер дворівневе кальцитовое озеро. Права галерея веде в «Тронний зал» до відомих натічних фігур — «Шапки Мономаха» і «Кам'яної квітки».

У 1999 році був відкритий новий маршрут — верхніми залами Мамонтової печери, з унікальним підземним озером, в якому дуже прозора вода. Також був відкритий знаменитий «Зал ідолів», де стоїть безліч сталагмітів величезних розмірів, що нагадують статуї стародавніх богів.

Десятки кам'яних утворень, схожих на язичницьких «ідолів», громадяться по всьому залу, надаючи печері загадковості і чарівності.

З залу з ідолами можна повернутися в зал Дублянського через 28-метровий штучний тунель.

Огляд печери завершується відвідуванням залу Кечкемет, який вражає своїми обсягами та різноманітністю натічних утворень.

Якщо ви плануєте спуститися в печеру, то майте на увазі, що всередині печери холодно. І взимку, і влітку температура в ній складає всього 5 градусів тепла, тому відвідувачам видають теплі куртки.

«Ця печера дійсно заслуговує свого титулу „однієї з найкрасивіших печер Європи“. Я настільки була вражена її красою, що для того, щоб воскресити спогади, відвідала її два рази — в 2004 і в 2012. Неймовірне видовище», — ділиться на одному з сайтів враженнями про печеру Ольга.

«Печера ну дуже цікава і унікальна в своєму роді. Там можна подивитися археологічні рештки ссавців, масу сталагмітів, сталактитів і сталагнатів, але особливої уваги заслуговує шапка Мономаха — це супер. В печері досить холодно, порівняно з іншими, тому не відмовтеся від курточок», — пише ще один користувач Мережі після відвідування Еміне-Баїр-Хосар.

Любителям мальовничих печер рекомендуємо відвідати унікальну Мармурову печеру, яка знаходиться всього в кілометрі звідси і заслужено входить до п'ятірки найкрасивіших печер планети.

Відвідувачів Мармурової печери зустрічають величезні зали з натічними утвореннями найхимерніших форм, а також з рідкісними видами кристалів. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів складає близько півтора кілометрів.

Джерело: ТСН
Розділи: Туристичні новини

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути