chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи визначили десятку затятих ворогів українських заповідників

19 вересня 2013 о 11:17

Природний заповідник — це особлива територія, на якій, відповідно до чинного законодавства, забороненi полювання, риболовля, організація місць відпочинку, будь–яка сільськогосподарська діяльність.

Але чи так це насправді? Київський еколого–культурний центр на чолі з його директором Володимиром Борейком дослідив ситуацію, яка склалася навколо заповідних зон за останні 10 років, і з’ясувалося, що все так красиво і «гладенько» тільки на папері.

Насправді закони та заборони вже давно не діють, а цінні та унікальні території стали ласими шматками для окремих осіб, пише Україна молода. 

Центр провів контент–аналіз публікацій у ЗМІ, опитування з приводу того, хто є найзатятішими ворогами українських заповідників.

«Результати дослі­джень просто шокували: виявляється, довкіллю шкодять ніяк не депутати, місцева влада, а ті, на кого покладена велика місія — охороняти ці території — чиновники Міністерства екології України та самі ж директори заповідників», — розповідає Борейко.

Топ–10 ворогів українських заповідників, за версією Центру, виглядає наступним чином.

На 10–му місці — російський кінорежисер Федір Бондарчук, який під час зйомок свого фільму в Казантипському заповіднику завдав флорі та фауні цієї зони збитку на 100 тис. грн.

На 9–му місці — директор Нікітського ботсаду Валерій Єжов, який перетворив ввірений йому мис Мартьян на пляж для багатих відпочивальників.

На 8–му місці — колишній директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков — за браконьєрство цінних видів грибів та креветок (був затриманий в 2012 році).

7–ме місце відхопив директор Кримського заповідника Володимир Андросов — за організацію полювання для чиновників на території заповідника.

На 6–му місці — директор Ялтинського гірничо–лісного заповідника Володимир Капітонов — за незаконний випас худоби, полювання.

5–те місце — директор заповідника «Медобори» Михайло Музика — за незаконну вирубку деревини (за 2012 рік на території заповідника було заготовлено 3844 кубометри дерева на площі 265 га).

На 4–му місці — директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич — за незаконний вилов риби в зоні заповідника.

3–тє місце — директор Карадазького заповідника Алла Морозова — за незаконне катання та купання туристів на 27 суднах, розміщення будинків відпочинку на території заповідника.

На 2–му місці — голова Ради Міністрів АР Крим Анатолій Могильов, під керівництвом якого у 2013 році було прийнято рішення про скорочення території Ялтинського гірничо–лісного заповідника на 700 га.

А очолив ганебний рейтинг директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології України Віктор Канцурак, який організував затвердження лімітів на масове добування у природних заповідниках природних ресурсів — деревини, сіна.

Водночас гран–прі рейтингу екологи віддали народному депутату України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках.

Екологи оприлюднили цей рейтинг не просто заради демонстрації — вони просять уряд України відреагувати на численні правопорушення, які стосуються природних заповідників. Що ж до номінантів топ–параду, то висновок тут очевидний — захисники природи вимагають зняття цих осіб зі своїх посад.

Розділи: Довкілля

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути

Новини Дивитися всі