Українські археологи в Черкаській області під час розкопок найбільшого поселення Трипільської культури в Європі біля села Тальянки знайшли три унікальні печі.
Відкриття тішить всіх: і археологів, і істориків, і гончарів — адже до цього ніхто не знаходив печей епохи енеоліту, та ще й у такому гарному стані.
«На жаль, Україна вже 20 років не фінансує розкопки Трипільської культури. Розкопки проводимо в основному за рахунок іноземних меценатів. Вже три роки до нас приїжджають німецькі геофізики», — розповів директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк.
Їдуть німці за свої гроші і зі своїм обладнанням. Як стверджують вони самі, заради того, щоб древніми знахідками милувався весь світ.
Чабанюк зазначив, що завдяки німецькій геозйомці вдалося знайти два будинки і три печі. «При тому, що площа давнього поселення — близько 450 гектарів, так просто пічку або житло не знайдеш. Спасибі технологічному прогресу: до цього знаходили тільки великі об'єкти, а ось тепер можна розрізнити і ті, що дрібніші»,- сказав він.
За 120 років розкопок технологічних печей у стародавньому поселенні не знаходили. Зате тепер історики можуть детально ознайомитися з гончарними технологіями трипільців. У таких печах виготовляли посуд — кухонний, столовий та ритуальний — а потім вже розписували орнаментами.
«Конструкція у старих печей унікальна. Навіть сьогоднішні гончарі здивувалися: трипільські печі, виявляється, набагато практичніші і більш технологічні, ніж сучасні печі і тим паче ті, які з'явилися вже за часів Київської Русі»,- сказав він.
Самі печі мають розміри 2×2 метри. Вони трикамерні, з продувами, зроблені з глини і битої кераміки для більшої міцності. У них виготовляли саме той посуд, який зараз зберігається в музеях. Одну з печей Чабанюк планує перевезти в музей Трипільської культури у селі Легедзине, поруч із Тальянками. Піч виріжуть разом з землею і доставлять в музей за допомогою крана. Щоправда, там ще не визначилися, де її поставити. Ще одну піч повністю законсервують, а третю візьмуть на вивчення в Інститут археології.
«У наступному році плануємо запросити майстрів і гончарів на консультацію, спробуємо запустити піч у музеї, — ділиться планами археолог. — Якщо запустимо — запрошуємо туристів виготовляти посуд за стародавніми рецептами».
