chrome firefox opera safari iexplorer

Археологи вперше розкопали печі Трипільської культури епохи енеоліту

30 вересня 2013 о 13:23

Українські археологи в Черкаській області під час розкопок найбільшого поселення Трипільської культури в Європі біля села Тальянки знайшли три унікальні печі.

Відкриття тішить всіх: і археологів, і істориків, і гончарів — адже до цього ніхто не знаходив печей епохи енеоліту, та ще й у такому гарному стані.

«На жаль, Україна вже 20 років не фінансує розкопки Трипільської культури. Розкопки проводимо в основному за рахунок іноземних меценатів. Вже три роки до нас приїжджають німецькі геофізики», — розповів директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк.

Їдуть німці за свої гроші і зі своїм обладнанням. Як стверджують вони самі, заради того, щоб древніми знахідками милувався весь світ.

Чабанюк зазначив, що завдяки німецькій геозйомці вдалося знайти два будинки і три печі. «При тому, що площа давнього поселення — близько 450 гектарів, так просто пічку або житло не знайдеш. Спасибі технологічному прогресу: до цього знаходили тільки великі об'єкти, а ось тепер можна розрізнити і ті, що дрібніші»,- сказав він.

За 120 років розкопок технологічних печей у стародавньому поселенні не знаходили. Зате тепер історики можуть детально ознайомитися з гончарними технологіями трипільців. У таких печах виготовляли посуд — кухонний, столовий та ритуальний — а потім вже розписували орнаментами.

«Конструкція у старих печей унікальна. Навіть сьогоднішні гончарі здивувалися: трипільські печі, виявляється, набагато практичніші і більш технологічні, ніж сучасні печі і тим паче ті, які з'явилися вже за часів Київської Русі»,- сказав він.

Самі печі мають розміри 2×2 метри. Вони трикамерні, з продувами, зроблені з глини і битої кераміки для більшої міцності. У них виготовляли саме той посуд, який зараз зберігається в музеях. Одну з печей Чабанюк планує перевезти в музей Трипільської культури у селі Легедзине, поруч із Тальянками. Піч виріжуть разом з землею і доставлять в музей за допомогою крана. Щоправда, там ще не визначилися, де її поставити. Ще одну піч повністю законсервують, а третю візьмуть на вивчення в Інститут археології.

«У наступному році плануємо запросити майстрів і гончарів на консультацію, спробуємо запустити піч у музеї, — ділиться планами археолог. — Якщо запустимо — запрошуємо туристів виготовляти посуд за стародавніми рецептами».

Джерело: DT.UA
Розділи: Новини культури

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути