Києво-Могилянський центр «Пасіка» та молодий колектив «Український театр» представили глядачу виставу «Бояриня» за однойменною п'єсою Лесі Українки. 

За годину часу глядач встиг поринути у цілий розділ історії України на тлі якого розгортались душевні баталії героїв.

Дія п'єси відбувається в час після Переяславської ради і смерті Богдана Хмельницького, коли Москва намагалась встановити в Україні своє панування. Головна героїня п'єси Оксана (Сухомлин Ганна), одружується зі Степаном (Граневський Микола) який після смерті батька переїздить в Москву і стає боярином. Життя на чужині дається Оксані дуже складно, вона не може прийняти не тільки чужі їй звичаї, для неї складно навіть вдягнутись в московський одяг. І якщо спочатку все для неї просто чуже, то з часом московське стає ворожим. Ворожим стає і Степан якого вона, однак, не може покинути. 

Актори намагались якомога повніше передати всю складність емоційного стану персонажів, хоча це було і не просто, адже майже кожному з них доводилось розриватись на дві частини.

Художнє рішення вистави умовно-побутове. Одяг сцену режисер виготовила з п'ятидесятиметрового банеру, який використовувався на мітингу проти прийняття мовного закону. Також Катерина Чепура намагалась розставити дрібні акценти костюмами, наприклад, коли брат Оксани Іван (Сілівейстров Роман) є майже точною копією свого батька. Чи повна протилежність Оксани, сестра Степана Ганна, повністю асимільована українка для якої рідна земля є не більше ніж згадка з дитинства.

Режисер також вводить у виставу нових персонажів, сучасних «гопників» які являють собою відлуння тих подій в сучасності, цим самим Катерина Чепура намагалась підкреслити наслідки подій 18 сторіччя.

Варто також відзначити музичне оформлення вистави(Композитор Леся Оникієнко). Цілком умовні обробки авторських пісень Лесі Українки які задають тривожну лінію вистави яка щомиті натягується як струна.

Нагадаємо: прем'єра вистави відбудеться 6 жовтня і йтиме з аншлагом і приставними стільцями адже квитки на неї давно розібрані.