Пропоную подивитися на Київ 70 років потому з точки зору не сьогоднішніх політичних гасел, а з точки зору досліджень визначних українських вчених. Зокрема, які містяться у 15-томнику історії Великої Вітчизняної війни, який видала Національна академія наук і який є одним з найфундаментальніших досліджень з цього питання.
«Останнім часом у літературі, зокрема, мемористиці, з’явилися переконливі свідчення того, що дніпровська переправа, небувала за масштабами, була безпрецедентною за грубими прорахунками та безвідповідальністю тих інституцій, які готували її і провадили, а відтак – за людськими втратами. І знову, як уже не раз бувало, злочинне нехлюйство і дурість тих, котрі невдало керували, була відшкодована стійкістю та самопожертвою тих, хто, захлинаючись у холодній дніпровській воді, проривався скрізь вогняний смерч на правобережні плацдарми…»
Як згадують очевидці, зокрема, письменник Віктор Астаф’єв, «25 тисяч людей входить у воду, а виходить на тому березі три, максимум п’ять тисяч… через 5-6 днів усе те спливає…»
Я думаю, ми не маємо висловлювати ні поваги, ні пошани до тих воєначальників, які змусили ціною мільйонної втрати людських життів (це не враховуючи так званих «чорнобушлатників», яким не дали озброєння, одягу і кинули на цю переправу) виконати вказівку Сталіна, який наказав до 7 листопада визволити Київ.
Ця операція була не просто провальною, вона була злочинною по відношенню до людей. Київ постраждав ще більше не в 1943-му, а у 1941 році. Адже, за концепцією Сталіна, коли радянські війська виходили з Києва, було зруйновано 940 найкращих будівель Хрещатика і 3-кілометрової зони навколо них.
У мене як учасника бойових дій в Афганістані – прохання до наших політиків-білобілетників, які не служили в Радянській армії: не робити партійні виборчі справи на пам’яті полеглих мільйонів людей, які захищали Київ і Україну.
Досить вивішувати ці партійні прапорці, бо сьогодні весь Київ у прапорах Партії регіонів та КМДА – таке враження, що Олександр Попов разом з регіоналами Дніпром переправлялись і звільняли Київ від фашистів…
У нас є державний прапор. І в нас має бути гідність і повага до людей, які 70 років тому за Київ віддали своє життя. Сьогодні треба звільняти Київ не від фашистських загарбників, а від політичного хамства, від корупції, від «Руського міра», який вже почав керувати Україною, як намагався це робити кілька століть назад. Тому ми шануємо справжніх визволителів Києва, а політиків просимо зупинитися.
Слава Україні, Героям Слава!
Микола Томенко, кандидат історичних наук, народний депутат України
