chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві не вистачає більше половини бригад швидкої допомоги

17 листопада 2013 о 20:44

Забезпеченість бригадами швидкої медичної допомоги менше затверджених норм — замість однієї бригади на 10 тисяч населення є всього 0,43. Про це ZN.UA розповів юрист з медичного права Олег Веремієнко.

Щодоби в Києві фіксують майже 2 тисячі викликів швидкої, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, кількість зростає на 10-12%. При цьому, у Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі — 102.

Швидка медична допомога тепер поділяється на екстрену і невідкладну. Екстрена допомога надається тим, хто постраждав у ДТП, отримав травми, знаходиться в критичному стані і т.п. А тим, у кого високий тиск або загострення хронічних захворювань, доведеться чекати невідкладну допомогу, яка за правилами повинна прибути протягом 30 хв.

Як розповів Веремеєнко, серед проблем, що заважають служб екстреної та невідкладної допомоги нормально працювати, на головному місці — недофінансування і дефіцит кадрів.

За офіційними даними, столична станція швидкої допомоги повинна мати у своєму штаті 590 лікарів, але вакантними залишаються 225 посад. Дефіцит фельдшерів менше, однак серед них багато пенсіонерів, вимушених працювати, незважаючи на поважний вік.

Рівень заробітної плати і пенсії медиків, які працюють у цій сфері, не дають підстав сподіватися, що найближчим часом кадровий дефіцит вдасться подолати.

Ще одна біда швидкої допомоги, на думку юриста — це скасування спеціалізованих бригад. Коли до хворого з підозрою на інфаркт приїжджає не фельдшер, а кардіолог, він відразу ж починає надавати необхідну допомогу, а не просто перевозить його в стаціонар. Те ж стосується і випадків, коли вагітну жінку не довезли своєчасно у пологовий будинок, і вона народжує в дорозі: раніше можна було викликати бригаду з неонатологом, щоб не ризикувати життям дитини, тепер це неможливо.

2 лютого

Інші дати
Народився Євген Гребінка
(1812, с. Убіжище, тепер с. Мар'янівка Полтавської обл. – 1848) - письменника, педагога, видавця, автора збірки байок "Малороссийские приказки", комедії "Не в свои сани не садись", роману "Чайковський", низки оповідань, багатьох пісень та романсів (зокрема "Українська мелодія", "Очи черные"). Брав активну участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав у виданні "Кобразя". Видав альманах "Ластівка".
«Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати історію Малоросії, придивитися до характерів її героїв, прислухатися до її пісень, де ремство душі виливається в таких жалібних звуках, як пісня степової чайки, як стогін матері над могилою сина, і ви думаєте: невже народ з таким залізним характером, з такими глибокими почуттями може лише сміятися?» (Є.Гребінка)
Розгорнути
Народився Іван Пулюй
(1845, с. Гриймалів Тернопільська область – 1918) – видатний український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Автор праць з катодного випромінювання та катодних Х-променів, які відкрив за 3 роки до Рентгена. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.
Розгорнути
Народився Валер'ян Підмогильний
(1901—1937) — український письменник і перекладач. Автор роману «Місто».
«Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне». (Валер»ян Підмогильний)
Розгорнути
Народився Василь Литвиненко
(1899, м. Саратов, Росія - 1966) - український балетмейстр і співак. Постановник  першого українського балету ("Пан Каньовський").
Розгорнути
Юхима зимового
Лютневі прикмети - хурделиці та замети
Розгорнути

Новини Дивитися всі