Екологи стурбовані станом Азовського моря, в перспективі воно може стати безрибним солоним водоймищем, засміченим побутовими відходами та промисловими стоками, повідомляє УНН з посиланням на http://pressorg24.com/.
«Крім того, відсутність азовської риби, що виросла у природних умовах, помітно погіршить і без того бідний на корисні продукти раціон українського народу. Чим замінимо рідну морську рибку? Закордонними замороженими „дарами морів“, штучно вирощеними на комбінованих кормах, з додаванням антибіотиків і стимуляторів зростання? Купувати „найсвіжішу“ охолоджену продукцію, яка отримана шляхом дефростації, невідомо якою за рахунком? Погана перспектива», — відзначають експерти.
Для того щоб не дати Азовському морю загинути остаточно і безповоротно, потрібно розібратися з причинами лиха.
«Свої стоки у воду скидають мегаполіси, металургійні та хімічні підприємства. Вода — середовище проживання риби. В нездорової середовищі не може вирости здоровий організм. Якщо оцінювати якість води в українських річках і морях, то за останні роки вона погіршилася з 1-2 до 3-5 класів. А для життя здорової риби потрібен перший клас», — пояснив голова Асоціації риболовів України Олександр Чистяков.
Його слова підтверджує реальний стан справ. З 24 промислових видів риб, що колись мешкали в Азовському морі, сьогодні можна побачити тільки чотири. І з усіх ще недавніх багатств, нині в Азові можна виловити тільки мізерну кількість хамси, кільки, бичка і пеленгаса.
За інформацією Державної екологічної інспекції Міністерства природи України, за останні 10-15 років показники промислового вилову в море знизилися в три-чотири рази.
Але не тільки хімічне забруднення губить Азов. Жадібність і некомпетентність людей вносить свій вагомий внесок у знищення моря.
«Найстрашніше злодіяння для водойм, при якому масово знищується риба — це неконтрольований промисловий лов!» — стверджує А.Чистяков.
Крім того, неграмотність або усвідомлене порушення принципів рибного лову, є ударом по екосистемі Азовського моря.
«Основним варварством, яке завдає найбільшої шкоди морським екосистемам, є донне тралення. Хоча офіційно воно заборонене ще в середині 1970-х років, рибалки їм абсолютно не гребують, про що свідчать численні сліди донних тралень, відзняті підводними роботами і безліч непрямих даних», — зазначають у Кримській республіканській асоціації «Екологія і Мир».
Яку небезпеку несе донне травлення ? Косяки морської риби, в тому числі і промислової, у світлий час доби збираються придонному шарі. Для того, щоб вести вилов з максимальними кількісними показниками, проводиться тралення буквально при торканні снастей з донним ґрунтом. Прогребаючи водойму по самому дну, рибалки захоплюють найбільшу кількість риби. Однак при цьому порушується місця проживання риб, а обтяжуючі баластні катки знищують, простіше кажучи — розчавлюють все, що не потрапило в трал — від малька — і до молюсків — фільтраторів, що забезпечують кормову базу безлічі великих риб.
«За правилами тралити дозволено не ближче ніж у двох морських милях (що складає 1852 метра) від берега. Ми неодноразово зупиняли тралення в 200 і навіть в 80 метрах від берега, в зоні, де активно ростуть макроводорості. Такі акти браконьєрства — це в десять крат більший злочин! Мало того, що знищується придонна фауна, викошуються флора, яка не тільки збагачує воду киснем і чистить її, а й дає притулок величезній кількості тварин. У тих місцях, де ростуть водорості, концентрація життя в 1000 разів більша ніж на голому піщаному дні. Багато риби використовують водорості для відкладання ікри. Крім того, викошені водорості в процесі гниття зменшують кількість кисню у воді», — розповів член Асоціації рибалок України Ігор Зорін.
Таким чином, люди свідомо або через незнання гублять Азовське море. Але, поки море не вмерло остаточно, можна вжити заходів з його порятунку.
«У першу чергу, законодавчо зробити браконьєрство, торгівлю деякими знаряддями лову, збут незаконно добутої риби економічно невигідним. Попросту, збільшити штрафні санкції та посилити відповідальність, аж до кримінальної. Людина, що усвідомлено застосовує для» риболовлі" електрообладнання, вибухонебезпечні та отруйні речовини, повинна бути покарана і матеріально, і кримінально.
По-друге, тимчасово призупинити промисловий вилов азовської риби, щоб дати можливість екосистемі відновитися і відновити популяцію фауни.
По-третє, у майбутньому частково замінити промисловий вилов розведенням риби на спеціалізованих підприємствах, вітчизняних, що контролюють процес від малька і до отримання рибного продукту.
Але, найголовніше — для того, щоб спробувати врятувати від загибелі Азовське море, недостатньо державної програми. Найдієвіший метод — громадський народний контроль. Не потрібно проходити повз, якщо на ваших очах відбуваються дії, що ведуть до знищення природних морських ресурсів.
Наприклад, вже зараз на Азовському узбережжі встановлено кілька веб-камер : наприклад,http://kirillovka.ks.ua/webcam/ (Кирилівка), http://azovlux.com/webcam і ряд інших. Таким чином, навіть не виходячи з-за комп'ютера можна оцінити, чи ведеться лов риби під час нересту, і оперативно вжити відповідних заходів.
Тільки взявшись усім світом, спільними зусиллями люди можуть спробувати відновити те, що вони практично знищили. І тоді, можливо, наші діти і онуки зможуть говорити про Азовське море як про багате і цілюще", — відзначають експерти.
