Зростають побоювання, що українська влада може використати сутички як привід, щоб почати насильницький розгін Майдану, — пише Financial Times.

Як пише видання, гнів через нові драконівські антипротестні закони в Україні вилився у насильство в неділю, коли тисячі демонстрантів зіткнулися із спецпризначенцями за межами будівлі уряду в Києві.
«Сплеск насильства вивів протести на новий рівень. Цілком ймовірно, що це збільшить занепокоєння в міжнародних столицях щодо того, що політична ситуація в Україні, розвалюється на очах після того як антипротестні закони було нашвидкуруч прийнято парламенті у минулий четвер. Вони були різко засуджені ЄС і США», — пише Financial Times.

Запеклі зіткнення, на думку видання, відображають злість як радикально налаштованих осіб, так і простих громадян щодо антипротестних законів, які повторюють такі ж закони, прийняті у Росії в останні роки.

«Насильство також було спровоковано зростанням розчарування серед демонстрантів лідерами опозиції. Багато хто вважає їх занадто пасивними у цих протестів. Небезпека полягає в тому, що, якщо невдоволення набере сили, лідери можуть втратити контроль над протестами», — вважає видання.

Також, як пише Financial Times, зростають побоювання, що українська влада може використати сутички як привід, щоб почати насильницький розгін, для того, щоб очистити забарикадований табір на Майдані Незалежності в Києві від протестувальників.

Захід має моральне зобов'язання виступити на стороні мирних демонстрантів, — вважає The Wall Street Journal.

«Політичне протистояння між президентом Віктором Януковичем і прихильниками демократії європейського стилю набуло небезпечних обертів, включно із зростанням репресій і жорстокими сутичками на вулицях», — пише The Wall Street Journal.

Підґрунтям до нового протесту стали закони, які було прийнято у Верховній Раді 16 січня. Вони жорстко обмежують права протестувальників і копіюють відповідні російські закони, прийняті протягом останніх років.

«Але, як видно з назви мемуарів колишнього президента України, «Україна не Росія». Українці звикли до вільних виборів і свободи слова і тисли на кожного президента, з часу звільнення від радянського панування», — пише видання і  додає, що Янукович непопулярний і його відмова від Європейського Союзу йде врозріз з думкою більшості в 46-мільйонній державі. «Навіть бізнес-еліти з російськомовної Східної України виступають проти тіснішої інтеграції з Москвою і натякають на своєму бажанні порвати зЯнуковичем. Місцеві органи влади в націоналістичній західній та центральній Україні можуть чинити опір його наказам щодо дотримання репресивних законів», — стверджує The Wall Street Journal.

«Захід має моральне зобов'язання виступити на стороні мирних демонстрантів, а також стратегічний інтерес у тому, щоб на східному кордоні Європи та НАТО з’явилася стабільна і вільна Україна», — підсумовує видання.

Противники влади більше не можуть терпіти, пише німецька газета Die Welt.

Як пише видання, після масових протестів проти проросійського керівництва в Україні у Києві відбулися запеклі зіткнення між урядовими противниками і поліцією.

«Незадовго до того, під час масового мітингу на Майдані Незалежності численні протестувальники виказували своє незадоволення, що опозиція не може показати ніяких результатів після двох місяців протест. До 100 тис. осіб протестували проти демократичного регресу в колишній радянській республіці», — пише Die Welt.

Київ палав у вогні. Після віча на Майдані лідери опозиції втратили контроль над подіями, пише Gazeta Wyborcza.

«Після закінчення мітингу на Майдані близько 10 тисяч. демонстрантів намагалися прорватися з боку Європейської площі на заблоковану міліцією вулицю Грушевського до будівлі Верховної Ради та будинку уряду. Були жорстокі зіткнення із співробітниками (міліції – Ред.)», — пише видання.

«Безпорадні лідери опозиції спробували відновити контроль над натовпом і намагалися утримати людей від нападу на офіцерів. Натовп, однак, не послухав їх», — пише видання і додає, що протестувальники кричали:  «Ганьба! Досить з нас бездіяльного стояння на Майдані!»

Виступаючи на Майдані, Яценюк і Тягнибок запевняли, що на вулиці Грушевського провокатори. «Навіть, якщо це насправді й була провокація, то вона вдалася», — відзначає Gazeta Wyborcza.

Неспроможність лідерів призвести до змін чи обрати єдиного лідера призвела до радикалізації протестів в Україні, — пише The New York Times.

Як пише видання, у неділя, 19 січня, — стала найжорстокішим днем за останній місяць протесту і позначила поглиблення політичної кризи в країні.

«У своїх виступах на площі  лідери опозиції назвали учасників сутичок провокаторами і заявили, що не представляють мирних демонстрантів. Але лідери також були безсилими припинити бойові дії», — пише The New York Times.

«Нездатність лідерів призвести до політичних зміни за чинної Конституції або консолідуватися навколо одного лідера, незважаючи на чітку народну підтримку їхньої позиції, стало основною причиною насильства в неділю», — пише видання.