chrome firefox opera safari iexplorer

В Міносвіти хочуть заощадити на студентах

02 березня 2011 о 11:13

Кому стипендію? Вибір між парами та працею може постати перед українським студентством. Бо нова освітянська ініціатива передбачає грошову підтримку не всім бюджетникам, а лише пільговикам, та ще відмінникам — як відзнаку за наукові роботи. Самі спудеї підозрюють, що в Міносвіти на них хочуть заощадити. А там кажуть: такі реформи пропонують власне студенти.

Третьокурсник Юрко — майбутній економіст. Навчається без трійок, стипендії має приблизно півтисячі гривень. Аби штани втримати — підробляє.

Юрій Яхно, студент:

— Хочеться якоїсь незалежності, хочеться, щоб у батьків не брати постійно гроші. Зараз після навчання майже кожного дня йду працювати, потім тільки на вихідних залишається те, що можна повчитись.

Тепер, може, доведеться й нічні зміни брати — якщо право на стипендії обмежать. На всеукраїнській студентській нараді міністерство стипендіальну реформу запропонувало. Спудеї кажуть: підтримали, але під тиском.

Лисавета Щепетильникова, делегатка всеукраїнської студентської ради:

— В.о. голови секретаріату підійшла до одного зі студентів, відвела його в бік, за 5 хвилин людина повернулася за круглий стіл і відкрито сказала, що людині погрожували розговорами з ректором і подальшими, власне кажучи, репресіями.

Це була дискусія, каже заступник міністра. Її самі студенти ініціювали.

Євген Сулима, перший заступник міністра освіти й науки, молоді та спорту:

— Саме головне, що ми вважали, що був діалог, в якому кожен говорив, як він бачить вирішення тієї чи іншої проблеми.

Після такої дискусії з'явилося бажання вивчити думку студентів.

Точно залишити стипендію пропонують пільговикам. Решті тепер лише добрих оцінок — замало. Стипендія має стати стимулом, наприклад, до наукової роботи, — міркує проректор Київського університету імені Шевченка.

Володимир Бугров, проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи КНУ ім.Т.Шевченка:

— Академічна стипендія виявляється не стимулом до навчання, бо розмір не достатній, а по-друге надається за принципом уравніловки — здав сесію на такі-то показники і маєш стипендію.

Зоряна Черненко, викладачка НАУКМА, доктор права:

— В нас до науки, наукових досягнень — формальний підхід, не йде мова про якість статей. Виходить, що хтось напише 3 статті з різною назвою, заплатить якісь гроші і 50 гривень за публікацію. І він буде мати стипендію за наукові досягнення.

Свої стипендіальні ідеї спудеї можуть направити до Міносвіти та ректорів своїх вишів. У міністерстві обіцяють навіть спеціального опитувальника розповсюдити. Майбутні бакалаври й магістри вже мають власні думки.

Поліна Нездійківська, студентка:

— Кожен має отримувати стипендію. Якщо всі предмети здані на відмінно, то це не значить, що людина нічого не робить.

Мілана Коротка, студентка:

— Стипендия — это не есть сильно большая помощь, у нас приблизительно 500 гривен. Это 20-30 гривен на день.

Чотириста євро — таку стипендію, навчаючись у Франції, має молдован Юрко. Деякі однокурсники, каже, мають пристойнішу. І не лише в оцінках річ. Що більше батьки заробляють, то менше студентові перепадає від держави.

На скільки й коли зміниться стипендія — невідомо. Нині виплати спудеям сягають від двохсот до трохи понад тисячу гривень. В Україні право на таку грошову винагороду забезпечує законодавство. Аби забрати у студентів кревне — доведеться його змінити.

Джерело: СТБ
Розділи: Новини освіти Освічена

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі