chrome firefox opera safari iexplorer

Рада посилила покарання за сепаратизм і держзраду

08 квітня 2014 о 12:23

Верховна Рада підтримала посилення відповідальності за вчинення злочинів проти національної безпеки.

За відповідний закон №4524-1 Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України) автором якого є голова фракції Батьківщина Сергій Соболєв, проголосував 231 депутат.

Згідно з прийнятим законом, відтепер умисні дії,  вчинені  з  метою зміни  меж  території  або державного  кордону  України  на порушення порядку,  встановленого Конституцією  України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій будуть каратися позбавленням воли на строк від трьох до п’яти років (раніше обмеженням   волі  на  строк  до  трьох  років  або позбавленням волі на той самий строк).

Крім того, мінімальний строк позбавлення волі у якості покарання за державну зраду підвищений з 10 до 12 років, за диверсію – з 8 до 10 років, шпигунство – також з 8 до 10 років.

Також у Кримінальний кодекс вводиться стаття про «перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

Згідно з нею, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Такі ж дії, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків каратимуться позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

В той же час посилюється відповідальність за захоплення транспортних установ або підприємств – згідно з законом, такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (раніше — позбавленням волі на строк від двох до п'яти років).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі