chrome firefox opera safari iexplorer

Історики відтворили реальний образ Івана Мазепи

08 березня 2011 о 11:15

Чернігівський історик і відомий мазепознавець Сергій Павленко нарешті встановив найбільш достовірну зовнішність гетьмана Івана Мазепи. У зв'язку з цим він вважає, що 10-гривневу купюру в Україні пора міняти.

«На ній розміщене художнє зображення Мазепи, оскільки на час введення в обігу гривні точних зразків його зовнішності ще не було», — зазначає історик.

Найближчим до істини дослідник називає портрет гетьмана з літопису Самійла Величка, який працював у Батуринській канцелярії за часів правління Мазепи.

Це зображення сьогодні можна побачити на обкладинці нової книжки Сергія Павленка, яку видало управління у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації за кошти обласної програми «Українська книга».

Нове видання називається «Зображення гетьмана І. Мазепи (кінець ХVІІ — початок ХХ століть)». Воно містить 150 сторінок тексту, багато кольорових ілюстрацій і зовні схоже на альбом.

Це перше ґрунтовне дослідження понад 80 зображень гетьмана на портретах та ілюстраціях, гравюрах, церковних фресках та іконах, різних предметах. Воно дає чимало аргументів Нацбанку України для зміни 10-гривневої купюри, а також скульпторам і художникам — для створення робіт, які б давали неспотворене уявлення про вигляд Івана Мазепи.

Козацька старшина та Іван Мазепа (у центрі). Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври(1698)

Найдостовірнішими, окрім малюнка Самійла Величка, автор вважає образи Мазепи з Троїцької надбрамної церкві Києво-Печерської лаври, Троїцького собору м. Чернігова, з гравюр Захарії Самуйловича та невідомого автора («Хрещення Христа»).

Гетьман Мазепа на гравюрі Данила Галяховського (1708)

Реальний образ славетного гетьмана, на думку дослідника, проглядається також у творах Іларіона Мигури, Данила Галяховського, Йосифа Балашевича й Леонтія Тарасевича.

Нове видання Сергія Павленка невдовзі буде передане до всіх бібліотек Чернігівської області.

2 травня

Інші дати
Народився Микола Вілінський
(1888, м. Голта, Херсонська область – 1956) – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
«Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора.» (Борис Лятошинський)
Розгорнути
Народився Володимир Лучицький
(1877, м. Київ – 1949) - український геолог, петрограф. Велике значення мають його роботи з вивчення Українського кристалічного щита, Криму. Відкрив родовищ графітів, каолінів. Склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
Розгорнути