chrome firefox opera safari iexplorer

Почав роботу Громадський оргкомітет зі створення Музею Івана Мазепи у лаврі

09 червня 2017 о 10:16

Почав діяти Громадський оргкомітет зі створення у Мазепинській вежі, що розташована на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, музею Івану Мазепі. Вчора відбулося перше засідання оргкомітету.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав один з ініціаторів проекту, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко.

Він повідомив, що до Оргкомітету долучилися відомі громадські діячі Сергій Мельник, Наталка Сумська, Віктор Набруско, Жанна Боднарук, Іван Гриценко, Іван Гладуняк, Олександр Поживанов і колектив заповідника на чолі з генеральним директором Любомиром Михайлиною.

«Ми повернули у лавру Тараса Шевченка, коли у 2014 році на місці, де Шевченко у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих, встановили памʼятний знак. Зараз вже виготовили макет і незабаром відновимо надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому, який був зруйнований під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. А тепер будемо повертати у Києво-Печерську лавру Івана Мазепу, на кошти якого свого часу було збудовано і реставровано багато обʼєктів лаври», — зазначив Микола Томенко.

Він повідомив, що ближчим часом Громадський оргкомітет проведе презентацію проекту музею Івана Мазепи у Мазепинській вежі.

Довідково

Мазепинська вежа знаходиться у південно-східній частині фортечних мурів Києво-Печерської лаври. Зведена на кошти Івана Мазепи у 1689 році. Спочатку вона була задумана як невелика хрещата церква з однією банею. Але незабаром після побудови вежу-церкву було перетворено на палату, де свого часу жив Іван Мазепа.

Архітектура споруди має подібність з Церквою Всіх Святих – вона безстовпна, п'ятикамерна, має форму рівноконечного хреста, чим нагадує українські дерев'яні церкви. Її стіни утворюють чотири п'ятигранні виступи, які підтримуються контрфорсами. Триповерхова споруда займає площу 220,5 м², обсяг – 3010 м³.

На другий ярус вежі можна було потрапити з фортечних мурів, а після перебудови вхід було влаштовано з першого ярусу. Свого часу з цієї вежі вартували підступи ворогів до східної частини фортечних мурів. У випадку облоги з вежі можна було вести фланкуючий вогонь.

Проект реставрації Мазепинської вежі обговорювався ще у 2005 році, але далі справа не дійшла. Громадський оргкомітет, який розпочав вчора свою роботу, має на меті вберегти цю памʼятку від руйнування, реставрувати її, а потім створити у цій вежі музей Івана Мазепи, де можна було би дізнатися не лише про його постать як військового, політичного і державного діяча, а й про його родину, нащадків, про його добрі справи.

Нагадаємо, 20 березня 2017 року, в день народження Івана Мазепи, за ініціативи Громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було заявлено про проект відновлення Мазепинської вежі та створення у ній музею Івана Мазепи, а також проведена толока з упорядкування території біля вежі.

«Рідна країна»

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі