chrome firefox opera safari iexplorer

Почав роботу Громадський оргкомітет зі створення Музею Івана Мазепи у лаврі

09 червня 2017 о 10:16

Почав діяти Громадський оргкомітет зі створення у Мазепинській вежі, що розташована на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, музею Івану Мазепі. Вчора відбулося перше засідання оргкомітету.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав один з ініціаторів проекту, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко.

Він повідомив, що до Оргкомітету долучилися відомі громадські діячі Сергій Мельник, Наталка Сумська, Віктор Набруско, Жанна Боднарук, Іван Гриценко, Іван Гладуняк, Олександр Поживанов і колектив заповідника на чолі з генеральним директором Любомиром Михайлиною.

«Ми повернули у лавру Тараса Шевченка, коли у 2014 році на місці, де Шевченко у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих, встановили памʼятний знак. Зараз вже виготовили макет і незабаром відновимо надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому, який був зруйнований під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. А тепер будемо повертати у Києво-Печерську лавру Івана Мазепу, на кошти якого свого часу було збудовано і реставровано багато обʼєктів лаври», — зазначив Микола Томенко.

Він повідомив, що ближчим часом Громадський оргкомітет проведе презентацію проекту музею Івана Мазепи у Мазепинській вежі.

Довідково

Мазепинська вежа знаходиться у південно-східній частині фортечних мурів Києво-Печерської лаври. Зведена на кошти Івана Мазепи у 1689 році. Спочатку вона була задумана як невелика хрещата церква з однією банею. Але незабаром після побудови вежу-церкву було перетворено на палату, де свого часу жив Іван Мазепа.

Архітектура споруди має подібність з Церквою Всіх Святих – вона безстовпна, п'ятикамерна, має форму рівноконечного хреста, чим нагадує українські дерев'яні церкви. Її стіни утворюють чотири п'ятигранні виступи, які підтримуються контрфорсами. Триповерхова споруда займає площу 220,5 м², обсяг – 3010 м³.

На другий ярус вежі можна було потрапити з фортечних мурів, а після перебудови вхід було влаштовано з першого ярусу. Свого часу з цієї вежі вартували підступи ворогів до східної частини фортечних мурів. У випадку облоги з вежі можна було вести фланкуючий вогонь.

Проект реставрації Мазепинської вежі обговорювався ще у 2005 році, але далі справа не дійшла. Громадський оргкомітет, який розпочав вчора свою роботу, має на меті вберегти цю памʼятку від руйнування, реставрувати її, а потім створити у цій вежі музей Івана Мазепи, де можна було би дізнатися не лише про його постать як військового, політичного і державного діяча, а й про його родину, нащадків, про його добрі справи.

Нагадаємо, 20 березня 2017 року, в день народження Івана Мазепи, за ініціативи Громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було заявлено про проект відновлення Мазепинської вежі та створення у ній музею Івана Мазепи, а також проведена толока з упорядкування території біля вежі.

«Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути