Світ сьогодні опинився перед новим серйозним випробуванням, подібним до тих, які він вже проходив у ХХ столітті. Так, спочатку світова спільнота боролася з фашизмом, потім – зі сталінізмом. Тепер постала нова ідеологічна людиноненависницька ідеологія, яку умовно можна назвати «рашизмом».

За змістом вона суттєво не відрізняється від фашизму чи сталінізму. В першому випадку Гітлер знищував усіх «несправжніх» арійців по всьому світу, щоб захистити інтереси «справжніх» арійців. У другому випадку Сталін знищував всіх, хто не підтримував комуністичну ідеологію. А тепер Росія, яка спочатку боролася інформаційно та ідеологічно, по всьому світу підтримує будь-які методи (в тому числі, і військові), щоб знищити тих, хто не підтримує ідеологію «Русского мира». Усі, хто коли-небудь знав або вивчав російську мову, або має російське коріння, потрапляють під державний і політичний «захист» Путіна, незважаючи на те, хочуть вони цього «захисту» чи ні.

На прикладі України можна побачити, що ця ідеологія продовжує гірші традиції фашизму і сталінізму та передбачає її реалізацію будь-якими методами.

Думаю, що історія зі збитим на території Донеччини пасажирським літаком Малазійських авіаліній повинна нарешті зупинити дискусію (передовсім у європейському співтоваристві) стосовно того, чи варто боротися з новою «чумою» ХХІ століття на ім’я «рашизм».

Тепер абсолютно очевидно, що ті країни Євросоюзу, що були зв’язані економічними інтересами з Росію або ті, що вірили в можливість зупинки агресії Росії проти України лише толерантними, посередницькими методами, мають зрозуміти, що лише спільними зусиллями, застосовуючи політичні, економічні та, у разі необхідності, військові методи, можна буде забезпечити захист не лише України, а Європи та всього світу від нової загрози на ім’я «рашизм».

Микола Томенко, радник Президента України