Довжина Хортиці становить 12,5 км, середня ширина — 2,5 км. Загальна площа острова — майже 3 тис. га. Кажучи мовою геології, він є частиною Українського кристалічного щита. В основі його будови — докембрійські гранітні породи віком 2,5 млн років.
Найкраще вони представлені в північній частині, де масивні прибережні скелі сягають висоти 40-50 м, утворюючи надзвичайно мальовничий ландшафт. До того ж долина Дніпра в районі Хортиці — єдина збережена ділянка порожистої частини річки. Доки не звели ДніпроГЕСу, індустріального гіганта, що видніється з острова, вона в цьому районі мала аж дев’ять порогів. У давнину не багато човнів могли їх подолати. Кажуть, чорні археологи продовжують із заздрою регулярністю виловлювати звідтіля старовинні артефакти. Мені ж довелося задовольнитися дірявим німецьким шоломом часів Другої світової війни, знайденим на метровій глибині неподалік одного з купальних місць острова.
Звісно, Хортиця в українців асоціюється насамперед із козацтвом. Запорожці облюбували її в XVI столітті. Хоча сліди людського перебування простежуються там іще з кам’яної доби. А найдавніші археологічні знахідки датованою 6 тисячоліттям до н.е. За легендою, саме на Хортиці 972 року в битві з печенігами загинув князь Святослав.
Зараз тут діють Музей історії запорозького козацтва та історико-культурннй комплекс «Запорозька Січ», у якому представлено відтворений вигляд військової бази низовиків.