chrome firefox opera safari iexplorer

Трохи про український символ, шипшину і журавлину

01 жовтня 2014 о 12:18

Ми все знаємо про калину — і про її глибокий символізм, і про силу, якої вона додає, і про чудові почуття, які пробуджує, і про чудодійні властивості зцілення, і про розмаїття смаків, яке вона дивним чином може створювати.

Старші люди розповідають, що в давнину калину сушили, перетирали і готували з неї каву — з приємною гірчинкою, терпку, запашну і дуже корисну.

Наші бабусі готували желе з калини — смачне настільки, що хочеться вигукнути відоме: «І нехай весь світ зачекає!». Калину і цукор беріть порівну, на кiлограм калини ще знадобиться 2 склянки води. Переберіть калину, помийте її і бланшуйте в окропі 5 хвилин (так зникне гірчинка і розім’якне шкірочка). А після цього злийте воду, ягоди залийте теплою водою і варіть, щоб вони остаточно розм’якли (хвилин 20 на маленькому вогні). Потім воду злийте, а калину протріть крізь сито. Додайте цукор, розмішайте і варіть на повільному вогні ще півгодини. Розлийте в невеличкі баночки і зберігайте в прохолодному місці.

А як тільки відчуватимете в собі депресивні настрої — відкрийте яскраве желе, змастіть ним шматочок житнього хрумкого хліба, заваріть собі духмяний чай iз трав і починайте стежити за тим, як усе негайно стає на свої місця.

Для повноти «калинових насолод» мусите мати в своїй комірчині й кілька баночок мармеладу з калини і яблук. Перший етап приготування й обробки калини — як у попередньому рецепті: перебрати, бланшувати, проварити на малому вогні, воду злити і протерти калину через сито. Далі — додаткові дії. До перетертої калини додайте запечених у духовці кисло-солодких перетертих яблук (в рівних пропорціях), всипте цукор (на кiлограм пюре — кiлограм цукру), половину чайної ложки кориці і варіть на малому вогні, поки не загусне (приблизно годину). А насамкінець солодку масу розлийте в неглибокий посуд і сушіть в слабо розігрітій (до 70 градусів) духовці ще 40 хвилин. Готовий мармелад поріжте на шматочки і присипте цукровою пудрою або цукром.

Кілька слів про шипшину та журавлину. Про лікувально-дієтичне значення цих ягід зайвий раз говорити немає потреби.

Напої зі свіжих і сушених ягід  захищають організм від інфекцій, зміцнюють імунітет, підвищують еластичність судин, знижують рівень холестерину в крові, поліпшують роботу печінки та ендокринної системи.

Тож починаємо готувати. Варення з шипшини — дуже делікатне. І не тому, що аромат його нагадує запах троянд. А ще й тому, що його не варто переварювати (щоб зберегти максимум вітамінів), а попередньо — не залишити у ягодах насіння. Словом — ювелірна робота. Але дуже смачно і корисно!

Отож помийте кiлограм ягід шипшини в гарячій воді, зніміть iз них «чашечки», розріжте й дуже ретельно вичистіть насіння. Залийте ягоди двома склянками води і варіть 10 хвилин. Протріть крізь сито, додайте кiлограм цукру і знову варіть — цього разу до готовності, але не більше 40 хвилин.

Не забувайте у період осіннього авітамінозу, застудних захворювань та ангіни про журавлину. З неї можна приготувати морси, соки, киселі, квас, чай тощо. Відомий журавлиновий морс готується дуже просто: потрібно мати під рукою лише склянку ягід, півсклянки цукру і півтори склянки води. Закип’ятити воду, додати в неї вичавки з ягід і ще трохи потримати на вогні. Потім перецідити, додати відтиснутий сік і 0,5 склянки цукру, перемішати й остудити.

Отож, із корисних осінніх ягід — вибирайте до смаку і будьте здорові!

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути