chrome firefox opera safari iexplorer

Чи готові українці жертвувати не тільки на армію, а й на кіно?

11 листопада 2014 о 11:00

Михайло Іллєнко пропонує українцям виступити спонсорами свого нового фільму «Толока», що має стати екранізацією твору Тараса Шевченка. Через брак коштів робота над стрічкою зупинилась ще 15 місяців тому. За перші два дні вдалось зібрати близько двох тисяч гривень. Але зібрати треба два мільйони й ініціатори проекту мають на це лише 200 днів. Українці вже звикли віддавати гроші на потреби армії у період війни, та чи спрацює така система краудфандингу, коли справа стосується мистецтва?

За задумом українського режисера Михайла Іллєнка, його майбутній фільм «Толока» має перенести на кіноекрани вірш Тараса Шевченка «У тієї Катерини хата на помості». Робота над стрічкою розпочалася ще в лютому 2013 року, тоді вдалось відзняти майже половину фільму. Проте коштів забракло, тож процес зйомок зупинився і «стоїть» вже 15 місяців. Іллєнко розповідає, що для нього стрічка «почалась ще в 1967 році», і він хоче її бачити вже зараз.

За задумом авторів, «Толока» має поєднати «непорушний сюжет шевченкової ідеї», а також сучасний погляд на рядки романтичної балади. Зокрема, у творі йдеться, що аби зустріти коханого з війни, головна героїня Катерина чотирнадцять разів «скликає на толоку», – тобто зазиває людей зібратися гуртом для спільної справи. Втім за авторським задумом режисера Іллєнка, у кінострічці Катерина можливо вп’ятнадцяте «закликатиме на толоку» – це відлуння революційних подій в Україні за останній рік.

«Жодних екранізацій Шевченка за період незалежної України не було. Для глядача Україна обійшлася без творів (Шевченка – ред.) на екрані останніх 50 років», – розповідає Іллєнко.

Український кінематограф має проблеми з фінансуванням

Відзняту частину «Толоки» у свій час профінансували Державне агентство України з питань кіно та інвестори. Оплатити решту зйомок мав один із благодійних фондів, проте із незрозумілих причин про фінансування фільму так і не домовились. Держагентство і зараз обіцяє фінансову підтримку стрічці Іллєнка, проте це мізерна сума і для зйомок повнометражного фільму її бракує, скаржиться режисер.

Аби зібрати необхідні два мільйони гривень для повної екранізації «Толоки», стартувала краудфандингова кампанія «Велика ідея», тобто платформа он-лайн пожертв на майбутню «Толоку». У світі це поширена практика, тож режисер і знімальна група сподіваються, що і їм вдасться за 200 днів зібрати два мільйони гривень. Цікавинкою цією краудфандингової кампанії є те, що найщедріші благодійники матимуть змогу знятись в одній із фінальних сцен «Толоки».

Людям важливо впливати на події навколо через благодійність

Як зазначає координатор кампанії зі збору грошей Віта Базан, ця ініціатива – не благодійність чи «латання дірок». На її думку, людям важливо впливати на події навколо, «голосуючи гривнею» за важливі для них речі.

«Людям цікаво долучатися і впливати, адже тоді вони стають джерелом влади безпосередньо через кошти. Ми хочемо, щоб професіонали підтримували професіоналів», – говорить Базан.

Фільми знімали і під час Другої світової війни – волонтер

Займатись волонтерством Мирослава Гая підштовхнули бойові дії на сході України. Втім, він думає, що під час війни українці мають жертвувати гроші не лише на танки та аптечки.

«На мою думку усіма силами потрібно підтримувати українське кіно, тому що навіть під час Другої світової війни і фільми знімалися, і артисти виступали. Я вважаю, що це дуже потрібна справа. Я і сам особисто підтримую Михайла Іллєнка і його фільм «Толока». І якщо цю стрічку вдасться зняти, я вважаю, це буде бонус для самої України», – розповідає волонтер та боєць Нацгвардії Мирослав Гай.

У 2012 році вийшов фільм Михайла Іллєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь», який мав успіх в українському та світовому кінематографі. Зйомки проводилися на території України в 2008—2010 роках, а на екранізацію автори витратили понад 16 мільйонів гривень. Режисер зазначає, що робота над цим фільмом також «зупинялась разів п’ять»

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути