chrome firefox opera safari iexplorer

Німці пропонують Донеччині рекламувати терикони і шахти

23 березня 2011 о 12:03

Німецькі експерти пропонують перетворити донецькі терикони й непрацюючі шахти на пам’ятки індустріальної культури. «Міста зазвичай намагаються рекламувати те, що в них є красивого. Утім, концепція Рурської області — презентувати те, що є особливістю, зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle директор проекту «Рур-2010 Культурна столиця Європи» Ганнс Шмідт.

На переконання німецького експерта, Донецьк не повинен намагатися конкурувати з Києвом, Одесою чи Львовом, презентуючи на фото церкви чи шикарні готелі. Треба презентувати те, що є унікальним саме для цього міста.

«Важливе рішення, яке може ухвалити місцева влада – це не зносити терикони, а навпаки, зробити з них культурні майданчики. Терикони — це та особливість, яка відрізняє Донецьк від інших міст України, і саме вони могли б стати надзвичайною пам’яткою, яка б приваблювала в місто гостей та іноземних туристів. Цю особливість треба використати», вважає німецькій експерт.

Німці на териконах влаштовують пікніки

В німецькому Рурі, інфраструктура якого дуже схожа на український Донбас, терикони використовують для мистецьких виставок. А місцеві жителі там проводять свій вільний час, зокрема організовують пікніки, катаються на мотоциклах чи просто прогулюються.

Щоправда німецькі терикони мають інший вигляд ніж донецькі. У Рурі вони пласкі, а на Донеччині нагадують пагорби. «Через це ми називаємо їх – «Донецькі Альпи», — каже колега пана Шмідта Сюзанне Скіпіоль.

Німецькі фахівці зауважують, що такі проекти потребують багато грошей. Утім, найголовніше, щоб місцеве керівництво спочатку «ухвалило мужнє рішення» про необхідність перетворень промислових зон.

Свого часу Німеччина прийняла довгострокову концепцію щодо створення сучасної індустріальної культури в Рурській області. В цей проект було інвестовано багато грошей. Шлях до структурних перетворень був нелегким і довготривалим, але він приніс свої результати.

Шахта Цолльферайн в Ессені стала однією з найвідоміших індустріальних пам’яток у світі. А шахтарське місто Ессен стало навіть культурною столицею Європи 2010 року.

За матеріалами Deutsche Welle

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути