chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи створили карту заповідних територій, постраждалих під час війни

24 листопада 2014 о 16:27

Експерти МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) дослідили, скільки заповідних територій постраждали на сході України за час АТО. На сьогодні таких територій у Донецькій, Луганській та Харківській областях виявлено 33.

«Легко уявити охоплений вогнем ліс або воронки від вибухів у заповідному степу. Втім негативних впливів, які війна принесла заповідним територіям східної України, значно більше і вони досить різноманітні, – розповідає директор ЕПЛ Олена Кравченко. – Негативні наслідки війни впливають навіть на деякі заповідні території, розміщені далеко за межами зони АТО».

«В ЕПЛ зібрали інформацію про всі відомі наслідки війни для заповідних територій та розмістили їх наінтерактивній карті. Всі негативні впливи військових дій на заповідні території екологи розділили на сім основних груп, — зазначив еколог ЕПЛ Олексій Василюк.»

  1. Найбільш масштабним впливом є пожежі, які охопили, за даними ЕПЛ, 17 % лісів та 24 % степів в зоні АТО. Серед них вогнем пошкоджені і низка об’єктів ПЗФ: заповідники «Провальський степ», «Трьохізбеніський степ», регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж» та «Зуївський», НПП «Святі гори», заказники «Альошкін бугор», «Балка Плоська», «Білоріченський», «Волнухинський», «Еремусовий схил», «Знамянський яр», «Нагольний кряж», «Нагольчанський», «Новозванівський», «Обушок», «Піщаний», «Урочище Мурзине», «Балка Скелева».
  2. Деякі об’єкти ПЗФ прямо пошкоджені обстрілами: НПП «Святі гори», відділення Українського степовогозаповідника «Кальміуське» та «Крейдяна флора», регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж» та «Слав’янський курорт», заказники «Луганський», «Пристенське»,  «Крейдяне», «Білогорівський», «Перевальський»
  3. На території низки заповідних територій збудовані окопи та інші фортифікації (в т.ч. у заповіднику «Крейдяна флора» та в РЛП «Краматорський що сьогодні знаходяться на звільненій території). Крім того, фортифікації збудовані також і далеко за межами зони АТО – на Харківщині, в національному природному парку «Дворічанський», що знаходиться на кордоні з Росією.
  4. На території РЛП «Донецький кряж» є інформація про поховання загиблих під час боїв за Савур-Могилу. Враховуючи складні ґрунтові умови та ландшафт, поховання є неглибокими, а продукти розкладання тіл з часом потраплять до місцевих річок.
  5. За межами зони АТО, на території РЛП «Ізюмська лука» на Харківщині, а також на території заповідної зони НПП «Святі гори» невідомі особи здійснюють масові рубки лісу, пояснюючи це тим, що це деревина «для потреб АТО».
  6. Користуючись відсутністю реального контролю, на території окремих заповідних об’єктів розпочалась самовільна діяльність. В тому числі така діяльність виявлена в межах РЛП «Краматорський» (самовільно розорано 100 га), а також в РЛП «Ізюмська лука» встановлені мисливські вишки і розпочате полювання.
  7. Вкрай серйозні наслідки війна принесла заповідним територіям, що мали адміністрації. Так, в Луганському природному заповіднику зруйнована центральна адміністрація, в НПП «Меотида», заповідниках «Провальський степ» та «Хомутовський степ» — адміністрації захоплені бойовиками, в РЛП «Донецький кряж», «Зуївський» і «Клебан-Бик» вони просто перестали функціонувати. Втрачено персонал, напрацювання, документацію та архіви заповідних установ.

«Нові дослідження, повідомлення з місць та аналіз все більш свіжих космічних знімків постійно збільшує перелік постраждалих заповідних територій. – коментує еколог ЕПЛ Алла Войціховська. — Втім жодних дій держави, направлених на охорону особливо цінних земель, принаймні на звільнених територіях, досі не відомо. А саме тут збитки, нанесені державі пошкодженням територій найбільші.»

«Серед виявлених нами впливів, на звільнених територіях відбуваються несанкціоновані рубки заповідних лісів у нацпарку «Святі гори» та РЛП «Ізюмська лука». Також на півночі Харківщини, в національному парку «Дворічанський», будуються фортифікації. – додає еколог ЕПЛ Олексій Василюк. – Держава навіть не забезпечила евакуацію установ природно-заповідного фонду, що опинились в окупації, та працевлаштування їхніх співробітників, більшість з яких пропрацювали у заповідниках все життя і є відданими і довкіллю та країні.»

Нагадаємо, в ЕПЛ підрахували, що збитки, нанесена пожежами від обстрілів території НПП «Святі гори» та РЛП «Донецький кряж» склала близько 14 млрд. гривень.

Джерело: Соцпортал
Розділи: Довкілля

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі