chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві пропонують назвати вулицю іменем Євгена Сверстюка

11 грудня 2014 о 14:52

Український інститут національної пам’яті звернувся з листом до київського міського голови Віталія Кличка, у якому закликає назвати вулицю, на якій мешкав Євген Сверстюк, його іменем.

Зараз вулиця, на якій жив та писав Євген Сверстюк, простягається від Броварського проспекту до бульвару Верховної Ради у житловому масиві Лівобережний, і називається іменем співробітниці НКВД, радянської льотчиці Марини Раскової, зазначається у повідомленні прес-служби інституту.

«Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, який в Кабінеті Міністрів України відповідає за відновлення історичної пам’яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві – скерував лист з ініціативою присвоєння вулиці М. Раскової імені видатного українського філософа, дисидента Євгена Сверстюка до міського голови Києва», — йдеться у повідомленні.

«Світлої пам’яті Євген Сверстюк належить до тієї когорти громадян, без яких важко уявити сучасну Україну, її культурну та інтелектуальну спадщину, врешті – культурну мапу Європи ХХ століття. Він заслужив на те, щоб його іменем назвали вулицю в столиці, – каже голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Тим паче, вулиця, на якій він жив, не має для Києва історичної ваги: Марина Раскова не мала жодного відношення до України, була уповноваженим особливого відділу НКВД та членом ВКП(б)».

Нагадаємо, Євген Сверстюк відійшов у вічність 1 грудня цього року.

Джерело: День
Розділи: Новини культури

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі