chrome firefox opera safari iexplorer

Українську освіту поступово знищують?

25 березня 2011 о 12:05

Доктор філологічних наук, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький завив, що зміни, які ініційовані міністерством освіти та науки, мають на меті знищення української освіти.

«Товаришу Табачнику поставлено чітке завдання — знищити українську освіту. І він це виконує у міру свого розуміння, часом, як картярський шулер, часом, досить вправними адміністративними засобами... Табачник хоче, аби відповідно до законодавства була жорстка централізація освіти, що є навіть не Радянський союз, який ми пам'ятаємо, а 30 роки...» — зазначив науковець у програмі «Вечір з Миколою Княжицьким».

Брюховецький також звинуватив міністерство освіти та науки у непрозорій роботі по створенню збалансованого законопроекту про вищу освіту, передає прес-служба ТВі.

«Ще 12 березня група народних депутатів, до речі, з Партії регіонів, подала свій, новий проект закону про вищу освіту. Міністерство освіти створило групу, яка, нібито, має створити новий проект закону. Так от цікаво, що цій групі (президент «Київо-Могилянської академії» входить у цю групу, тому ми точно знаємо) цей проект не показують. Він лежить під сукном. Оце я називаю картярським шулерством...» — висловив обурення Брюховецький.

«Це все робиться навмисне... Нам цю інформацію «злили» із самого міністерства люди, які обурюються, але не можуть в силу чиновницьких своїх звичок виступити проти міністра», — повідомив він.

Науковець розкритикував ініціативи міністра освіти стосовно створення професійно-орієнтованих шкіл і впровадження у школах електронних підручників.

«Справа в тому, що Табачник нічого не враховує. Він взагалі спитав, чи треба професійно-орієнтовані школи? Він прихильник Радянського союзу, але він чомусь забув, що радянська школа була не професійно орієнтована, але, це була чи не найкраща середня школа у світі. Дитині треба дати знання базові. І не можна їй сказати: ти не вчи математику, ти вчи географію і більше тобі нічого не потрібно! Це будуть професійні кретини! Такі, приблизно, як сьогодні у Міністерстві освіти», — наголосив Брюховецький.

«Інша задумка — дати дитині електронну книжку. А він із лікарями порадився? Що буде із тими дітьми? Вони, сьогодні і так перевантажені електронікою. А що буде, якщо ця книжка впаде і розіб'ється? Як буде вчитися та дитина? Він порадився із ким-небудь? Так його не цікавлять поради, а лише його власна думка: абсолютно непрофесійна, демагогічна і антиукраїнська, цілеспрямовано антиукраїнська», — додав він.

На думку науковця, причиною непродуманості реформи впровадження електронних книг є лобіювання цього освітнього проекту з боку фірм-виробників згаданих електронних підручників.

«Очевидно фірма, яка хоче виготовити і продати обов'язково кожному учневі оцей електронний підручник, дуже лобіює через міністерство цей проект, бо це — величезні гроші», — вважає Брюховецький.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути