Сучасним українцям доступні голоси класиків. Можна почути тембр, інтонацію письменників, співаків, діячів культури і церкви, історичних постатей. Для цього достатньо зайти в інтернет. Сучасні звукорежисери оцифровують записи зі старих носіїв і реставрують.
До прикладу, у проекті «Класика української літератури. Живі голоси» доступні слухачам голоси Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Марка Кропивницького.
А один з голосів може належати Лесі Українці. Його знайшли в колекції фоноваликів фольклориста і композитора Філарета Колесси. На початку ХХ століття він поїхав в експедицію, аби записати кобзарів і лірників на воскові валики. Поїздку фінансувала Леся Українка зі свого приданого, багатьох кобзарів записувала й сама. Між цими валиками є один жіночий голос, який співає народну пісню. Це може бути Леся.
«Припущення, що це голос Лесі Українки, з'явилося через лист поетеси. Усі валики Леся Українка переслала у Львів і до них додала пояснювальну записку. До одного валика Леся Українка писала, що просить не брати до уваги перший фрагмент того валику, бо це проба якості валика. Для певності, що ніхто цього не буде слухати, Леся Українка ще голкою подряпала наскрізь частину того валика», – розповіла доцент кафедри української фольклористики ЛНУ ім. І. Франка Ірина Довгалюк.
Думки науковців поділилися: одні вважають, що на валику записано голос служниці письменниці, інші припускають, що це таки Леся Українка.
