chrome firefox opera safari iexplorer

До кінця року вийде друге видання аудіопроекту «Класика української літератури. Живі голоси»

25 листопада 2014 о 15:22

Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» уклав відповідну угоду з Національною радіокомпанією України про право на додатковий наклад аудіовидання «Класика української літератури. Живі голоси».

Про це повідомив засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.

Нагадаємо, цей аудіопроект — добірка унікальних аудіозаписів відомих українських літераторів видана, яка вперше була видана Фондом до 17-ї річниці незалежності України (2011 р.). Цей диск безкоштовно поширювався у навчальних закладах України, в бібліотеках та будинках культури.

До аудіовидання увійшли вибрані поетичні твори у виконанні авторів: Василя Симоненка «Лебеді материнства», Максима Рильського «Троянди й виноград», Володимира Сосюри «Коли потяг у даль загуркоче», Андрія Малишка «Вітчизно», Олеся Гончара «Думи про Батьківщину», Платона Воронька «Близька, замріяна, струнка», Миколи Вінграновського «Я дві пори в тобі люблю», Василя Стуса «Вчися чекати, друже», Марка Кропивницького, який читає вірш Тараса Шевченка «Думи мої» та ін.

Микола Томенко нагадав, що попереднє видання диску накладом у 20 тисяч користувалося великим попитом, але, на жаль, найменше його вдалося поширити для освітньо-виховних закладів Сходу та Півдня України. Саме тому для другого видання «Живих голосів» пріоритетним буде поширення саме у цих областях.

Також, за словами ініціатора проекту, в другому виданні диску «Класика української літератури. Живі голоси» до 41 авторського запису будуть додані віднайдений в архіві ще один вірш Андрія Малишка та три твори відомого поета Миколи Сома.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути