chrome firefox opera safari iexplorer

Вартість амуніції для військових зросла вдвічі

10 березня 2015 о 18:06

Через високий курс долара якісна амуніція стала майже недоступною для українських бійців. Волонтери розповідають, одяг замовляють за одним курсом, але коли приїжджають його забирати, ціну їм рахують уже по-іншому, вищому. Тож почали шукати альтернативну амуніцію в Україні.

Про це йдеться у сюжеті журналіста перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK) Наталії Пиртик.

У львівському Центрі забезпечення військових кажуть: через нестабільність на валютному ринку українці стрімко бідніють, тому і їхні пожертви зменшились. Ще кілька місяців тому полиці гнулися від одягу і взуття, тепер вони напівпорожні. Та волонтери радіють, що напередодні чергового валютного стрибка встигли за вигідною ціною купити спальники.

«У роздріб один спальник українського виробництва коштує від 1500 гривень. А ті спальники, які ми придбали на полігон, коштують 12 євро і вище. Ми вже давно почали купувати необхідні речі тут, в Україні, за гривню. Коли тільки-но почались коливання валюти, зрозуміли, що возити з-за кордону дуже ризиковано», – розповідає волонтер Ірина Яремко.

Та все ж є багато речей, які купити за гривні неможливо, адже в Україні їх просто не виробляють.

«Це і реанімобілі, і певні буси, які ми використовуємо для швидкого перевезення бійців.Також практично вся оптика, тепловізори, приціли, рації. Всі ці речі не виробляють в Україні і ми змушені їх закуповувати за долари», – зазначає керівник Самооборони Львівщини Валерій Веремчук.

Волонтер Богдан Масляк привозить наплічники і обмундирування для солдатів лише з-за кордону. Каже, якщо раніше берці коштували 600-700 грн, то зараз – не менш, ніж півтори тисячі. Чоловік зізнається: через валютні коливання вже тричі суттєво прогорів, та все ж не полишить своєї справи, адже наша форма за якістю значно поступається європейській чи, навіть, російській. Тож, незважаючи на курс гривні, амуніцію необхідно купувати за кордоном.

«Вбрати бійця у легке взуття та одяг коштує не менше ста євро. Це наколінники чи легкі засоби захисту. Я вже мовчу про термобілизну і спідню білизну. В основному разом це 500 євро. Все залежить від того, що ми будемо брати. Якщо буде ще бронежилет і шолом, ціна зростає вдвічі», – пояснює Богдан Масляк.

Найменше клопоту зараз із мобілізованими, адже держава забезпечує їх бронежилетами, шоломами і одягом. Проте вже після перших боїв хлопці нарікають на неякісне взуття і форму, яка горить і прилипає до шкіри. Тому волонтери змушені передавати хлопцям європейське вбрання.

Рятує наших бійців і потепління, адже тепер їм уже не треба купувати дорогого зимового одягу. Проте волонтери наголошують: солдатам усе ж потрібно щонайменше по дві пари якісного взуття і форми, а ще – кілька пар спідньої білизни для кожного.

Джерело: ZIK
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути