chrome firefox opera safari iexplorer

Як змінилися кіновподобання українців

21 березня 2015 о 09:00

Український глядач у кінотеатрах усе ще віддає перевагу американським мелодрамам та комедіям, хоча й українські фільми поступово виборюють собі місце в серцях кіноманів.

Українці продовжують шукати в темряві кінозалів позитивних емоцій, захопливого екшну та романтики. Вироблений в Україні кінопродукт викликає у глядача інтерес, однак по касових зборах ще не може скласти конкуренції американським фільмам. Але часом цікавість навіть стимулює українців допомагати розвиватись рідному кіно дзвінкою монетою.

Смаки в цифрах

Незважаючи на кризу та падіння платоспроможності українців, вони все одно ходять до кінотеатрів. Цієї зими касові збори за вік-енд становили від 10 до 24 мільйонів гривень, а у святкові дні подекуди сягали 40 мільйонів гривень, наводить дані українських прокатних компаній сайт kino-teatr.ua. Однак із приходом весни витрати українців на походи у кіно впали до 6-7 мільйонів гривень на тиждень.

Нинішнім лідером зборів є стрічка режисерки Сем Тейлор-Джонсон «50 відтінків сірого». Починаючи від прем’єри 12 лютого, фільм не опускається нижче четвертої сходинки у прокатному рейтингу. Також місця в першій десятці займають комедії та екшн-фільми, їх переглядають від 10 тисяч до 30 тисяч чоловік кожного тижня. Комедійний шпигунський екшн Меттью Вона «Kingsman. Таємна служба» тримається у топі переглядів уже другий місяць. «Коли йдеться про глядача, то йому цікаве талановите, оригінальне кіно про незнані світи та про сильні почуття», — коментує кінокритик Володимир Войтенко.

Збори українських фільмів

Від початку 2015 року у прокат вийшло шість українських кінокартин. Але дістатися до першої десятки зборів вдалось поки що тільки одній роботі. Фільм-концерт «О.Е.20 Live in Kyiv» стартував у прокаті із п'ятого місця в топі глядацького «голосування гривнею». Однак вже наступного тижня стрічка опустилась на восьму сходинку, а загальні збори картини за два тижні прокату склали лише 970 тисяч гривень.

Натомість 2014 рік був одним із найбільш плідних для української кіноіндустрії. На широкий екран вийшло 20 фільмів, що удвічі більше, ніж у 2013-му. Стрічку Олеся Саніна «Поводир» за перший тиждень прокату подивилися майже 95 тисяч глядачів. Для прикладу, «Великий Гетсбі» за такий же період зібрав 84 тисячі переглядів. «Поводир» також став найуспішнішим фільмом за всі часи української незалежності з комерційної точки зору, зібравши у перший тиждень прокату, за даними Box Office Mojo, 259,5 тисяч доларів США.

Цього року Україна виділила на розвиток кіно лише 75 мільйонів гривень — проти минулорічного 121 мільйона. Однак українці подекуди й самі фінансово долучаються до зйомок українських фільмів. Так, молодий український режисер Леонід Кантер та його творча група вже другий місяць власними силами та з допомогою волонтерів організовують прокат документального фільму «Добровольці Божої чоти» у кінотеатрах України. За словами Кантера, майже всюди фільм про події у зоні АТО, який він знімав у співавторстві зі своїм колегою Іваном Яснієм, збирає повні зали глядачів. «Як на Західній, так і на Південній та Східній Україні були часом дуже повні зали. А часом, несподівано, — у таких містах, як Тернопіль, — люди не могли навіть зайти в зал кінотеатру, стільки було глядачів», — розказав Кантер у розмові з DW.

Такий інтерес глядачів до документального фільму режисер пояснює тим, що його «Добровольці» зараз дуже на часі. «Цей фільм хоч і документальний, але ігровим він не поступається. Бо в даному випадку на екрані можна побачити зйомку реального бою, який ігрові режисери звичайно змогли би відновити, але тільки з голлівудськими можливостями», — вважає Кантер.

На всі прем’єрні покази стрічки вхід вільний, і саме кошик для пожертвувань, який організатори ставлять на вході в кінозали, допоміг зібрати близько 80 тисяч гривень. «Україна поставила на ноги свою армію, розуміючи, що вона потрібна. Тепер така ж доля може спіткати й українське кіно», — вважає режисер, який відслужив добровольцем у Нацгвардії.

Розділи: Суспільство

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути