«Коміксу в Україні як такого немає», — говорить вільний арт-критик та дослідник коміксів із Харкова Борис Філоненко. Нещодавно у Києві в арт-центрі «Я-Галерея» він прочитав дві лекції з історії коміксу. Курс із п’яти занять уже провів у своєму рідному місті, а найближчим часом планує познайомити з коміксами жителів Дніпропетровська та Одеси, пише Україна молода.
В Україні комікси не є поширеним явищем. Часто знайомство з цим жанром овіяне стереотипами. Йдеться про те, що поки у світі для багатьох не став очевидним той факт, що комікси перетворилися на окремий вид мистецтва. «Їх не потрібно плутати з карикатурою», — наголошує Борис Філоненко. «Карикатура має дуже просту мету: висміяти реальність і дати посміятися читачеві. Мета коміксу більш антропологічна. Цей жанр перш за все розповідає історії, неважливо — комічні чи трагічні, хоче донести до читача дещо більше», — пояснює він.
Зазвичай про комікс говорять як про американське явище. Та дослідник цього жанру Борис Філоненко готовий дискутувати на цю тему, адже прототип сучасного коміксу вперше з’являється в англійській пресі. Живописець та графік Вільям Хоґарт утілив драматичну розповідь у малюнок та став батьком серійного коміксу. Автором першого сучасного коміксу називає швейцарця Родольфа Тьопфера. Саме він зображував уявних персонажів у щоденних ситуаціях із відтінком політичної сатири, розбивши їх на частини. «Вже після цього комікси потрапили в Америку. Там вважають, що саме «Жовтий хлопець» Річарда Аутколта є першим у світі коміксом»,— з усмішкою каже Філоненко. «Комікс не може взагалі бути національним видом мистецтва. Він наднаціональний, бо зрозумілий для кожної людини», — вважає він, пояснюючи, що пальма першості у цій справі не така важлива.
Комікси в Україні лише починають продукувати. Їх зовсім мало. Борис Філоненко називає тритомний комікс-блокбастер про пригоди козаків-характерників із лицарського ордену магів і майстрів бойових мистецтв Запорозької Січі «Даогопак» Максима Прасолова, Олексія Чебикіна та Олега Колова та «Максим Оса: Людина з того світу» Ігоря Баранька.
Найбільш схвально арт-критик відгукується про комікс за повістю Івана Франка «Герой поневолі», який створили Міхай Тимошенко та Кирило Горішний. «Герой поневолі» — одна з найвдаліших спроб в Україні зробити комікс. Робота потрапила у всі точки цього жанру: героїчна розповідь, революційний характер. Всі актуальні теми, які характерні для коміксу, там охоплені», — пояснює Філоненко. «Він у традиції європейського коміксу — альбомний та живописний», — додає дослідник. На запитання, чому коміксів в Україні так довго не існувало як жанру, відповідає: «Комікс неможливий там, де немає соціальної свободи. Це жанр, який працює зі свободою (і формальною, і читацькою) та є фактично її синонімом».
Борис Філоненко розповів «УМ», що зараз на часі створення коміксової культури в Україні: «Нині комікс є важливим та актуальним для нашої країни, незалежно від того, який він є — мейнстрімовий, андеграундний чи постандеграундний, це розповідь від персонажа та завжди присутність героїчного елементу. А комікс якраз і є найкращим способом створити героя».
Арт-критик наголошує, що нині важливо зосередитися на перекладі всесвітньо відомих зразків цього жанру та створювати свої. Те, що продукується, на його думку, тримається на ентузіазмі небагатьох людей. «Маємо видавати більше. Бо те, що виходить раз на рік, читається за три-чотири години і ставиться на книжкову поличку», — пояснює він та сподівається, що й сам докладе до цього максимум зусиль.
