«Березень у квітень завітав,
І розтанув у малій крижині».
Юрій Тітов
31 березня за григоріанським календарем 90 день року. До кінця року залишається 275 днів.
Перший місяць весни пролетів. І в останній його день, 31 березня, у народі колись вшановували Кирила, про якого говорили, що його "Явдоха обдурила, запросила в гості, а сама гріє кості”. Малося на увазі, що в Кирилів день ще бувають морози. Це підтверджує і інше прислів'я: "Минув Олексій, а Кирило каже: ”Ще не сій”.
За церковним календарем 31 березня вшановують святителя Кирила, мучеників Трохима і Євкарпія, преподобного Аніна.
Іменинниками 31 березня є:
Кирило, Трохим, Данило.
31 березня народились:
1869 — Микола Бокаріус, український вчений, один із засновників судової медицини;
1882 — Корній Чуковський (Микола Корнейчуков), письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
Події 31 березня:
1917 — У Києві відкрито першу українську гімназію.
1952 — Відрито Львівську філію Академії наук України.
1954 – СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени цієї організації. За кілька днів Північноатлантичний альянс відкинув цю пропозицію.
Чи знаєте ви, що:
В дитячих віршах Чуковський висловлював замасковану критику тодішнього суспільства: засуджував диктатуру, змальовуючи у образах Тарганиська та Мийдодіра самого Сталіна; Крокодил, який проковтнув сонце, – це нова влада, що з’явилася після революції, а «Муха-Цокотуха» – це взагалі історія про необережну базіку, яка розбалакалась у невдалому місці та в невдалий час. Недарма у 30-ті роки дитячі твори Чуковського піддалися жорстокій критиці й гонінням, а у середовищі партійних редакторів з’явився навіть термін «чуковщина». Кажуть, аби пом’якшити ставлення до своєї творчості, письменник зобов’язався написати вірш «Весела колгоспія», але так і не виконав обіцянки.
Аліна Астахова, «Рідна країна»