chrome firefox opera safari iexplorer

Караванська показала вишиванки от-кутюр

07 липня 2015 о 11:00

Днями Оксана Караванська вперше показала свою колекцію Vyshyvanka Couture в Україні. На ексклюзивному показі в рамках Alfa Jazz Fest у Митрополичих Садах на Святоюрській горі дизайнер представила близько сорока сучасних вишиванок.

«Я вирішила відновити історію стародавньої вишиванки, яка робиться вручну і є однією в своєму роді, — поділилася Оксана Караванська. — Саме таку вишиванку передають у спадок. Саме така вишиванка стає родинною реліквією, сімейним оберегом. Адже коли береш у руки річ, яка зроблена вручну, відчуваєш особливу енергетику».

Для цього показу Оксана Караванська обрала особливе місце – Митрополичі Сади Андрея Шептицького, які розташовані на Святоюрській горі у Львові. Цей парк – пам’ятка рококової архітектури ХVІІІ ст., і він закритий для публічних відвідин. Але з нагоди модно-історичного шоу, у якому переплелися авторські вишиванки Караванської і старовинні українські строї кінця XVIII — початку XIX ст. з фондів Музею етнографії, Митрополичі Сади вперше відкрили свій простір для світських гостей.

Колекцію Vyshyvanka Couture Оксана Караванська створює уже кілька років. Уперше на подіумі її показали наприкінці 2014-го — у Чикаго. Відтоді вишиванки українського дизайнера впевнено підкорюють не тільки Україну, а й світ.

Джерело: cultprostir.ua
Розділи: Новини культури

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі