Трійцю у нас на козацькій Україні називали ще «Клечальною Неділею», або ж «Зеленими святами».
Свято має яскраво виражений прадавній дохристиянський характер. Протослов`янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у такому звичаї, як встановлення «Віхи». Напередодні Трійці наші прадіди встановлювали заклечаний смарагдовою зеленню велетенський хрест, який і називався «Віха». На саму ж Трійцю рясно заклечували гілками дерев, усілякого зілля та квітів ворота, подвір`я, причілок та хатні двері, а також всю оселю від божника і до печі та притрушували зеленню долівку… Українці вважали, що на кожному листочку клечання «гойдається» душа прадіда чи прабабусі, спостерігаючи за нами…
Заходи з нагоди свята «Трійці» відбуватимуться впродовж двох днів.
7 червня 2014 року:
12-00 – встановлення віхи на березі озера Красавиця дівчатами-козачками «Мамаєвої Слободи».
16-00 – Вечірня служба в козацькій ставропігійній церкві Покрова Пресвятої Богородиці
8 червня 2014 року:
7-30 – Сповідь та урочистий церковний передзвін з нагоди свята Трійці.
8-00 – Святкова Літургія та освячення зілля в козацькій ставропігійній церкві Покрова Пресвятої Богородиці
12-00 – Відтворення давнього українського обряду «Водіння куста» дівчатами-козачками «Мамаєвої Слободи»
З нагоди одного з найвеличніших православних свят — Дня Святої Трійці, Ви та Ваші рідні матимуть змогу поринути у світ старовинних традицій в урочищі обіч витоку легендарної річки Либідь на території козацького селища «Мамаєва Слобода».
Отож, після служби в церкві, 8 червня 2014 року о 12-00 всі охочі зможуть прийти, взяти клечання (гілочки клена, берези, липи) та нарвати зілля, що росте довкруг озера Красавиця і спільно з та дівчатами-козачками заклечати та притрусити долівки хат Коваля та Гончара на «Мамаєвій Слободі» отим духмяним клечанням та зіллям татариння…
В обряді «Водіння Куста» брали участь лише дівчата. Вони збиралися десь у гаю або лузі, обирали серед себе високу струнку найгарнішу дівчину та наряджали Кустом. Слобідські дівчата-козачки, як це робили в давнину наші прабабусі, зберуться на березі біля криниці озера Красавиця, з якого бере початок річка Либідь. Виберуть найгарнішу та заклечають її з ніг до голови в зелене листя, так щоб ніхто не міг впізнати. Обвішають зеленими гілками з клену, липи або в’язу. До них обов`язково вплетуть шовкову траву любистку та м’яти. З гілок зроблять й вінок. Далі подруги «дівчини-Куста» обдарують намистом – «щоб жито колосилось чисто», стрічкою – «щоб була гарна молодичка».
У гурті із «Кустом» мала бути непарна кількість дівчат — три, п’ять або сім. Узявшись попід руки, вони з троїцькими піснями йшли через все село, ходили від хати до хати. Посередині — замаєний зеленню «Куст», який увесь час мовчав, вшановуючи цим пращурів, через те, що вірування в «Куста» були пов’язані із культом померлих, які о цій порі нібито з’являлися на землю й тимчасово перебували у трійчаній зелені...
Панове товариство! Правнуки та правнучки Лицарів степу – Запорозьких козаків! Чекаємо Вас, як 7 так і 8 червня на величне українське православне свято «Трійці», де під Благовіст церковних дзвонів козацької ставропігійної церкви Покрова Пресвятої Богородиці Ви на віч переконаєтесь, що «Нашому роду – нема переводу»! Адже доки ми зберігаємо наші спадкові традиції, доти ми і залишаємось українцями.
