chrome firefox opera safari iexplorer

Прем’єра І частини епосу «Тарас: слава», Черкаси

Дата події:10 березня 2011 о 18:00
Місце події:Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка (м. Черкаси, бул. Шевченка, 234)
Більше про подію:

У Черкасах триває робота над втіленням грандіозної театральної постановки – драматичної поеми-тетралогії відомого українського поета Богдана Стельмаха «Тарас». 

10 березня 2011 року планується прем’єра першої частини епосу «Тарас: слава». Над постановкою вистав працює відомий режисер Сергій Проскурня, який також був керівником минулорічного проекту «Циганський барон».

До 2014 року включно український глядач на черкаській сцені побачить чотири вистави. За задумом режисера спочатку поставлять останню частину поеми. Відтак події будуть рухатися від смерті до народження Тараса. А в ювілейний 2014 рік на черкаській сцені буде відтворено усю біографію Тараса Шевченка. Театральний епос триватиме 6 годин.

Головну роль – Тараса Шевченка – у всіх чотирьох виставах будуть виконувати різні актори. У першій виставі «Тарас: слава» головну роль виконає відомий актор та режисер Петро Панчук – актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, якого вже звично називають знаковим і блискучим.

Як зазначають театральні експерти, Панчука відкрив Андрій Жолдак в «Ідіоті» Достоєвського, після чого про актора заговорили. Цього самобутнього, надзвичайно талановитого актора можна побачити в таких спектаклях: «Мартин Боруля», «Шельменко-денщик», «Наталка Полтавка», «Кавказьке крейдяне коло», «Кайдашева сім’я», «Брати Карамазови» та ін. Тараса Шевченка Петро Панчук уже грав у «Божественній самотності» О. Денисенка, у кінофільмі «Повернення» та записав аудіокнигу з творів Кобзаря.

– З великою приємністю представляю знаного українського актора Петра Панчука. Творчість Петра Фадійовича я люблю і шаную. Свого часу ми навчалися на одному курсі. Його акторська доля одночасно непроста, але цілісна. Він одразу себе заявив як ґрунтовний, харизматичний, архетипний, внутрішньо неспокійний виконавець, – характеризує виконавця головної ролі Сергій Проскурня.

Петро Панчук до цього був у Черкасах на гастролях. Цього разу йому зняли квартиру. З основним місцем роботи все узгодили.

– Дякую, що Сергій запропонував мені грати цю роль. Серед усіх драматичних текстів про Шевченка, цей найбільш мені до душі. Я з дитинства співпереживаю Шевченка, відчуваю його, є дотики душі, тому роль мені дуже близька. Ще в 6 років мені голова колгоспу подарував «Кобзар», згодом по житті були різні «дотики» до Шевченка. Я завжди плачу в музеї Шевченка в Києві, – про усвідомлення і відчуття Тараса Шевченка розповідає Петро Фадійович.

Головну роль грати у виставі пропонувалося й іншим акторам: Олександру Денисенку, Андрію Середі, Івану Гаврилюку, які з тих чи інших причин відмовилися. У театральному епосі «Тарас» візьме участь увесь творчий склад Черкаського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

Інформацію щодо перебігу подій театрального проекту «Тарас» у Черкасах ви можете одержати через наступні канали:
– Офіційний портал міста Черкаси – http://www.rada.cherkassy.ua/ua/
– Прес-секретар проекту – Ігор Волошин, тел. 096-211-97-09, 093-796-37-17, 56-86-57.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути