chrome firefox opera safari iexplorer

Бережанський музей книги

  • пл. Ринок, 1, м. Бережани
    Тернопільська обл., 47501
  • (03548) 2-44-35
  • 10.00 – 18.00
    Вихідний: середа
Варто побачити: унікальні видання: 17 стародруків 17-19 ст., перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка, «Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем» (Л., 1845), «Граматика рутенської (русинської) мови» Й. Левицького (Перемишль, 1834) та ін.; малярські роботи — «Мадонна з дитям» Л. Лепкого, графіка О. Кульчицької, картини В. Беднарського, М. Кузіва, Т. Осадци, Д. Шай-ноги та ін. та ін.
Про музей:

Бережанський музей книги заснований у червні 1984 року як міжобласний методологічний центр пропаганди книги. Від 1994 — відділ Тернопільського краєзнавчого музею .

Музей своєю активною роботою поширює інформацію з історії книгодрукування, творчого життя письмен­ників Західної України, реп­резентує книжкові но­винки.

Розміщений у 6-ти залах 1-го поверху ратуші. В експозиції музею представлені стародру­ки, матеріали про творчість М.Шашкевича, І.Франка, О.Маковея, М. Яцківа, Т. Бордуляка, В.Стефаника, А.Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв'язки з Бережанщиною, — Р. Лубківського, Д. Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів тощо.

В 1990-94 роках музей провів акцію «Історична книга — школам». Від поч. діяльності влаштовано понад 150 книжкових виставок. Музей співпрацює з літературно-мистецьким часописом «Жайвір», займається видавничою діяльністю. Серед видань — збірки «Лисоня» (1996), «Лежить на серці доля України. На пошану подвижника української культури д-ра Романа Смика» (2003), бібліографічні покажчики «Шашкевичіана Музею книги» (1998), «Бережани. Штрихи до бібліографії» (2000), біографічні довідники меценатської діяльності Р. Смика.

Сьогодні до огляду екскурсантів пропонуються експозиції «Історія книгодрукування та стародруки», «Життя і творчість Маркіяна Шашкевича, колишнього гімназиста Бережанської гімназії», «Бережанський період в житті та творчості Андрія Чайковського», «Літературна Бережанщина ХІХ — поч. ХХ ст.», «Сучасна  літературна Бережанщина», «Меценатська діяльність д-ра Романа Смика», що став ініціатором повернення імені та творчості Богдана Лепкого, імені й жертовної самопосвяти Патріарха Йосипа Сліпого, фундатором створення музею і музейних кімнат, пам’ятників і пам’ятних таблиць, видання Лемківських творів.

Музей книги виступив ініціатором: встановлення меморіальних таблиць у Бережанах М. Шашкевичу (1987), Б. Лепкому (1991), пам’ятників   А. Чайковському (1996) та Б. Лепкому (1997), проведення в районі  Всесоюзних Шевченківських свят «В сім’ї вольній, новій», традиційних Шевченківських вечорниць, зустрічі з представниками видавництв «Каменяр», «Мистецтво», «Веселка», «Літопис», «Джура».

 

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути