chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині відкрили музей-садибу Маркіяна Шашкевича

09 листопада 2011 о 11:38

З нагоди відзначення 200-річчя Маркіяна Шашкевича, у с. Нестаничі Львівської області, де протягом 1938—1941 рр. жив і працював керівник «Руської Трійці», відбулося урочисте відкриття «Музею-садиби імені Маркіяна Шашкевича»

Цього року Львівщина відзначає 200-річчя з дня народження відомого українського письменника, поета, священика, громадсько-культурного діяча, керівника «Руської Трійці» Маркіяна Шашкевича. У тих населених пунктах, де провадив свою діяльність Маркіян Шашкевич відкриваються музеї та пам’ятники, У с. Нестаничі о.Маркіян Шашкевич отримав парафію і з 16 листопада 1838 р. до 22 квітня 1841 р був парохом сільської греко-католицької церкви, збудованої у квітні 1725 року. Ця церква і досі діюча, на її дзвіниці знаходиться дзвін названий «Маркіян» на честь М. Шашкевича.

Відкриття музею-садиби, який розміщено в колишній плебанії, збудованій 1913 року, розпочалося з освячення приміщення та панахиди за о. Маркіяном Шашкевичем. Після покладення квітів до пам’ятника М. Шашкевичу, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зазначив, що відкриття музею-садиби це лише невелика частина того, що ми можемо зробити для збереження та передання нащадкам пам’яті про великий творчий доробок та подвижництво духу справжнього сина українського народу, яким був М. Шашкевич. «Тут є його дух. Всюди відчувається він. Але від нас залежить сьогодні чи пошириться цей дух Шашкевича, чи буде він на Львівщині, у всій нашій Україні, а не тільки у цьому селі. Тільки від того, чи ми будемо разом, залежить продовження його ідей», – наголосив Олег Панькевич.

Експозиція музею повинна постійно поповнюватися новими експонатами, цікавими і досі не відомим матеріалами, що відкрили б ще не досліджені сторінки біографії М. Шашкевича. Олег Панькевич запевнив журналістів, що бере наповнення фондів музею під свій особистий контроль. «Він не має бути просто музеєм, сюди мають приходити багато людей і брати з нього ті знання і духовність, які нам надзвичайно потрібні», – підкреслив важливість музею, як освітньо-духовного осередку, голова Львівської облради.

Як розповів начальник управління культури Львівської ОДА Сергій Бурко, в рамках відзначення 200 річчя з дня народження М. Шашкевича на Львівщині утворилася ціла інфраструктура музейних комплексів. Все почалося у Львові з музею «Русалки Дністрової», у якій було проведено ремонт за кошти меценатів. Також відновлена історична пам’ять про М. Шашкевича у селі Деревня Жовківського району, де збереглася єдина автентична плебанія на Львівщині тих часів. Відзначення 200-річчя з дня народження М. Шашкевича продовжиться 13 листопада, у с. Новосілки Буського району, де буде встановлено пам’ятник М. Шашкевичу роботи львівського скульптора Теодозії Бриж. Також у Новосілках є приміщення школи того періоду, в якій викладав М. Шашкевич, яка доброю волею односельчан, відновлена, зі збереженням автентичності і перетворена в музей. Це вже є цілий невеличкий туристичний маршрут місцями де проживав і працював М. Шашкевич. «Ми маємо цілу інфраструктуру, яка може бути цікавим освітнім маршрутом для учнів шкіл та для гостей Львівщини, для діаспори, зокрема», – зазначив Сергій Бурко.

Наступного року, відзначаючи вихід в світ «Русалки Дністрової», в рамках запланованих святкувань, у садибі-музеї у Нестаничах планується провести Шашкевичівські літературні читання. Оскільки в с. Підлисся зберігається камертон, яким користувався М. Шашкевич під час роботи з хором, також є ідея зробити обласний огляд хорових колективів «Шашкевичівський камертон».

За словами доктора педагогічних наук, професора, керівника Львівського крайового товариства «Рідна школа» Петра Сікорського, коли з’явилася ідея влаштувати в колишній плебанії музей-садибу імені Маркіяна Шашкевича, згідно кошторису проекту на ремонт будівлі та виготовлення експозиції потрібно було 600 тис. грн. Громадським коштом було зібрано близько 300 тис. грн, ще 75 тис. грн виділила Львівська обласна рада. Оскільки наступного року Нестаничі святкують 500-ліття з часів першої згадки про село, відкриття музею-садиби є лише першою ланкою у спорудженні цілого комплексу пам’ятних споруд. Як поділився планами на майбутнє Петро Сікорський, на території садиби має бути криничка, альтанка та співоче поле. Також планують реконструювати та відкрити для огляду криївку, у якій в роки Другої світової війни о. Ярослав Мурович ховав людей від агентів НКВС.

Проводячи екскурсію музеєм, в.о. директора музею Іван Покотило розповів, що експозиція музею формувалась з надходжень Львівського державного історичного архіву, бібліотек ім. В. Стефаника та М. Драгоманова, львівського музею «Русалки-Дністрової». Експозиція в одній з кімнат музею повністю складається з речей, наданих місцевими мешканцями, які з ентузіазмом сприйнявши створення в селі музею, приносили речі, які були пов’язані з діяльністю М. Шашкевича в їхньому селі. Найбільшою гордістю музею є унікальні зразки галицького сакрального малярства, ікони народних майстрів, що датуються кінцем XVII – початком XVIII століть. Проект реконструкції старої плебанії в музей-садибу розробив відомий художник Орест Скоп.

Довідка.

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – український письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

19 березня

Інші дати
Народився Максим Рильський
(1895, м. Київ – 1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля» (Максим Рильський)
Розгорнути
Народився Марко Вороний
1904 – український поет, театрознавець, перекладач. Переклав українською мовою «Інтернаціонал», «Марсельєзу», «Варшав’янку», багато творів західноєвропейської класики. Автор книг для дітей, збірки віршів «Форвард». Син Миколи Вороного. Репресований.
Розгорнути