chrome firefox opera safari iexplorer

Він воскресив український народ: До 200-річчя Маркіяна Шашкевича

28 лютого 2012 о 23:45

Його ім’я золотими літерами вписане у літопис національного відродження України. Він зрозумів, що весь український народ відчуває спрагу рідного слова, рідної мови, своїх звичаїв.

Щоб зберегти націю, потрібно відродити українську мову.

Саме це й надихнуло згуртувати навколо себе подвижників, надихнути їх національним духом, власним прикладом запалити до великої справи. Його творчість і подвижницька праця мали вплив не лише у нас, на Галичині.

Зараз науковцями достеменно доведено, що твори Маркіяна Шашкевича істотно вплинули на творчість Тараса Шевченка, мали вони і певний стосунок до творчості Івана Франка.

Настала пора у час двох великих роковин – 200-річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича, яке ми святкували минулого року, та 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка, що відзначатимемо у 2014 році, заговорити про внесок генія українського народу у культурний і національний розвиток всієї України.

23 лютого у Києві, в Будинку Центральної ради, відбулась урочиста Академія, присвячена 200-річчю від дня народження Маркіяна Шашкевича та 175-им роковинам з часу видання альманаху «Русалка Дністровая» за сприяння Львівської обласної адміністрації, Львівської обласної ради, Національної академії наук України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича та з ініціативи Шашкевичівської комісії, яку очолює кандидат історичних наук Феодосій Стеблій. Саме завдяки його наполегливості, незважаючи на численні перешкоди, цей захід таки відбувся.

Численна делегація зі Львова у складі науковців, письменників, творчих людей, політиків ділилась з киянами своїми науковими працями, думками, тезами.

Слово про Маркіяна Шашкевича виголосив академік національної академії наук України Микола Жулинський. Він також відзначив внесок львів’ян, який говорить про те, що феномен національної культури, самосвідомості є невичерпним.

Про нове у шашкевичезнавстві розповів співголова Шашкевичівської комісії, доктор історичних наук Богдан Якимович у доповіді «Маркіян Шашкевич – провісник незалежності соборної України».

Василь Горинь, кандидат філософських наук, відзначив культ Маркіяна Шашкевича як речника національного відродження. Кандидат філологічних наук, професор Михайло Шалата доповідав на тему: ««Русалка Дністрова» – маніфест українського відродження». Про джерела українського вітаїзму, зокрема у творчості М. Шашкевича, Т. Шевченка та І. Франка, говорив кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз.

А далі – літературно-мистецька композиція «Разом к світлу, други жваві». Як вияв шани Будителю України, – «Поетичний вінок Маркіянові Шашкевичу» від доктора історичних наук Петра Шкраб’юка. Поетичну спадщину самого Шашкевича декламував народний артист України Святослав Максимчук. Депутат Львівської обласної ради, наш земляк, автор і виконавець власних пісень Теодор Кукуруза зібрав овації вишуканої публіки, виконавши як власні пісні, так і пісні авторства М. Шашкевича. Справжньою родзинкою свята став виступ хорової капели «Мрія» Львівської комерційної академії, лауреата міжнародних та національних конкурсів.

І хоч аудиторія була не надто численною, проте ті, хто завітав на академію, далеко не пересічні люди. Серед присутніх – Іван Драч, Валерій Шевчук, Ярема Гоян, Володимир В’язівський та ін.

Маркіян Шашкевич і через двісті років об’єднує однодумців, пробужує почуття національної гідності, спонукає до дії на користь нації і народу. У чернетках Маркіяна Шашкевича є рядки, які актуальні і сьогодні:

«Понад життя свого важке каміння,
Мов сонце, подаєш нам обіруч,
Щоб і моє тримало покоління,
Ясного слова сонячний обруч».

Тож, хай об’єднає нас сьогодні любов до Слова, любов до рідного краю. Возвеличмо разом те, що зроблено протягом століть великими геніями нашого народу.

Додала Леся Горгота

5 грудня

Інші дати
День працівників статистики
Відзначається День працівників статистики в Україні 5 грудня. Це професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.12.2002 № 1120/2002.
Розгорнути
Народився Михайло Дерегус
(1904, с. Веселе, Харківська область - 1997) - український графік і живописець. Автор картин «Тарас Бульба на чолі війська», «Тарас слухає кобзаря», «Дума про козака-бандуриста», «Маруся Богуславка», «Козака несуть», «Народження пісні».
Розгорнути
Народився Григір Тютюнник
(1931, с.Шилівка Полтавська область - 1980) - українського письменника. Автор творів «Вогник далеко в степу», «Климко», «Син приїхав» та інші.
«Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». (Григір Тютюнник)
Розгорнути
Народився Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович)
(1878, м. Білопілля, Сумська область – 1944) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялись», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов'ї Ти не дивись, що буде там, І б'ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада» (Олександр Олесь)
Розгорнути