chrome firefox opera safari iexplorer

Музей кобзарства

  • м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 36
  • (04567) 5-36-41
  • з 9.00 до 17.00

    Вихідні дні – понеділок, вівторок
Про музей:

Музей кобзарства відкрито в березні 1989 р. з нагоди відзначення 175-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка в невеликому будинку колишньої крамниці, збудованому в 1904 р.

Переяславський край – один із центрів формування українського етносу — сприяв розвитку кобзарського мистецтва, явища глибоко національного і самобутнього, нерозривно пов'язаного з історичним буттям українців.

Музей представляє історію зародження та розвитку кобзарського мистецтва,  сучасні напрямки кобзарства – традиційний народно-фольклорний та сценічно-академічний. В експозиції знаходяться унікальні мистецькі твори, документально-речові матеріали з історії кобзарства.

Привертають увагу найдавніші музичні інструменти — свистунці, іграшки, бубонець ХІ-ХІІІ ст., гуслі з розкопок давнього Новгорода.

Особливо полюбилася українському козацтву кобза – лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент, який вперше згадується у письмових джерелах ХVІ ст. Унікальним експонатом музею є кобза ХVІІІ ст.Представлено атрибути Переяславського кобзарського цеху, що існував у ХVІІ-ХVШ ст.: ікона, Біблія, підсвічник, лампада. В музеї експонуються також лютні, цитри, торбан (так звана «панська бандура»). Широко представлені портрети відомих бандуристів України, їх музичні інструменти, книги, речі побуту, матеріали про діяльність Національної спілки кобзарів України. Панно живописця Ю. Легенького відтворює генеалогічне дерево кобзарства.

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі