chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Петра Калнишевського

  • Сумська обл., Роменський р-н,с. Пустовійтівка, провул. Центральний, 4


  • (05448) 9-38-00
Варто побачити: Свято-Троїцьку церкву, інтер’єр соловецької тюремної камери, у якій 25 років просидів Петро Калнишевський
Про музей:

Музей Калнишевського є відділом державного історико-культурного заповідника «Посулля». Музей  відкрито 14 жовтня 2006 р. під час проведення в Пустовійтівці Всеукраїнського козацького свята «Калнишева рада».

В залах музею зібрано багато матеріалів, що розповідають про історію Калнишевого краю, життєвий шлях останнього отамана Запорізької Січі П.І. Калнишевського. Окремий розділ експозиції присвячений вшануванню пам’яті видатного земляка. Інтерес викликає відображений інтер’єр соловецької тюремної камери, у якій 25 років страждав нескорений отаман та копія кам’яного надгробку з його соловецької могили.

Окрема експозиція присвячена сторінкам історії населених пунктів Пустовійтівської сільради, її видатним землякам: професору Івану Скрипалю, письменнику Леоніду Полтаві, Герою Соціалістичної Праці Борису Сукачову, Заслуженому вчителю України Тамарі Марченко, спортивній сім’ї Осадчих та багатьом іншим.

Відвідувачі музею, окрім знайомства з  основною експозицією, мають унікальну можливість побачити  у Пустовійтівці  пам’ятку архітектури Свято-Троїцьку церкву, споруджену на кошти Калнишевського, відбудовану в 2006 році, пам’ятник Калнишевському, етнографічний майданчик з шестикрилим вітряком, характерний для Посулля ХІХ ст., криницю з журавлем, біля якої колода для напування худоби, старого воза, хатку покриту очеретом та ін.

 

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути