chrome firefox opera safari iexplorer

Держава відзначить ювілеї засновників закарпатської школи живопису

22 квітня 2011 о 10:01

Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення 120-річчя з дня народження засновників закарпатської школи живопису Адальберта Михайловича Ерделі та Йосипа Йосиповича Бокшая».

Як відомо, 120 років з дня народження Адальберта Ерделі виповнюється 25 травня 2011 року. А 120 років з дня народження Йосипа Бокшая — 2 жовтня 2011 року.

Враховуючи важливість постатей Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая для розвитку закарпатського, зокрема, та українського образотворчого мистецтва загалом, парламент рекомендував Кабінету Міністрів у місячний термін створити організаційний комітет, розробити план заходів щодо відзначення на державному рівні їхніх ювілеїв, а також забезпечити організацію тематичних виставок.

Довідка

Адальберт Ерделі – відомий український живописець, для якого були відкриті найкращі мистецькі кола Європи. Він міг би жити і легко досягти всесвітньої слави за кордоном. Його творчий шлях перетинався зі шляхами відомих європейських художників XX століття. Натомість, незважаючи на всю привабливість мистецького життя західного світу, Ерделі віддав перевагу Закарпаттю, щоб своїм мистецтвом прославити «землю без імені».

Йосип Бокшай жив в Ужгороді і працював учителем гімназії. У його творах оспівується краса рідного йому Закарпаття, в краєвидах якого він уміє побачити і передати епічну велич, яскраву багатобарвність природи та органічне буття людини в ній.

У 1927 році Ерделі разом з Бокшаєм заснували Ужгородську художню школу.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути