chrome firefox opera safari iexplorer

На екскурсію до Будинку з химерами треба записуватись за рік

28 травня 2013 о 09:33

Відомий шедевр архітектора Владислава Городецького, будинок, який він побудував для своєї родини і який у наш час отримав назву Будинок з химерами, на сьогодні є державною резиденцією – Будинком прийомів Президента України. А тому, згідно з договором з Державним управлінням справами, Музей історії міста Києва може тут проводити екскурсії лише раз на тиждень – за попереднім записом, кожної суботи, групами не більше 10 осіб і не більше 4 екскурсій на день.

Охочих потрапити на екскурсію до Будинку з химерами дуже багато, а тому черга розтягнулася майже на рік наперед. До речі, всередині резиденції через статус цього об'єкту, фото- і відеозйомка заборонена, на вході біля охорони необхідно залишати також і телефони.

Як повідомила Людмила Мороз, заступник генерального директора Музею історії Києва з науково-просвітницької роботи, вартість такої екскурсії – для дорослих 75 грн, студентів – 40 грн, пенсіонерів – 35 грн, школярів – 25 грн. Екскурсію проводять лише по третьому поверху будівлі, власне, у квартирі Владислава Городецького під №3.

Фото Анастасії Сироткіної

Фото Анастасії Сироткіної

Колись ділянка під цим будинком (на поч. ХХ ст.) була геть непридатною для будівництва, а тому задум Городецького будувати тут будинок для своєї родини викликав загальне здивування. Проте дуже швидко, буквально за кілька років звівши тут оригінальний, комфортний, багатоповерховий, не схожий ні на який інший будинок, Владислав Городецький довів, що він є першокласним архітектором.

Цей будинок дивовижний з усіх точок зору. Він незвичний з точки зору планування — з теперішньої вулиці Банкової він має три поверхи, з площі І.Франка – шість. Владислав Городецький зводив цю споруду як прибутковий багатоквартирний будинок, власник якого отримував прибуток від здачі в оренду квартир. На кожному поверсі було по квартирі, які різнилися за кількістю кімнат, за оздобленням і, відповідно, за ціною. Найбільшими та найбагатшими квартирами були квартира №3 (Владислава Городецького) та №4 (поверхом вище), які мали по 9 житлових кімнат. Квартири на 5-му та 2-му поверхах мали по 8 кімнат, які були меншими за площею і не мали ошатного оздоблення – ліпнини та розписів. На першому поверсі була шестикімнатна квартира, а на цокольному — було дві маленькі квартирки – на 3 та 2 кімнати, які коштували зовсім дешево.

Фото Анастасії Сироткіної

Фото Анастасії Сироткіної

Будинок Городецького мав свою пральню, конюшню, льохи, винні льохи, холодильник (крига, обгорнута тирсою і закладена в темний підвал), корівник та садочок, що було геть не характерно для прибуткових будинків.

Незвичайний Будинок з химерами і з точки зору оздоблення. Особливість його в тому, що зовні будинок прикрашений зображеннями живих істот, а в інтер'єрах – лише вбиті. В цьому, очевидно, ще раз розкривається пристрасть Владислава Городецького до полювання.

Парадні сходи (Фото 1904 р. Надано Музеєм історії Києва)

Парадні сходи (Фото 1904 р. Надано Музеєм історії Києва)

Центральні сходи прикрашає пара казкових рибин із закрученими хвостами, які закінчуються водоростями, де «посаджено» матові кулі з електричним освітленням. Сходи мають зручні мармурові поручні та пілястри у вигляді казкових пташиних лап, на стінах вздовж сходів — ліпнина. І чого тут тільки немає – і різноманітне мисливське спорядження, і трофеї (зайці, косулі, фазани...), шишки хмелю, ялини та ін.

Парадні сходи (фото 2008 р., з сайту pravda.com.ua)

Парадні сходи (фото 2008 р., з сайту pravda.com.ua)

Якщо ліпнина уціліла , то розписи дуже постраждали за часів функціонування тут поліклініки, адже тоді розписи вкривалися шарами фарби. Зараз вони частково реставровані, частково — відтворені за фотографіями, які у 1904 році зробив сам Городецькоий для фахового популярного тоді журналі «Строитель».

Ліпнина над парадними сходами (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Ліпнина над парадними сходами (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Сам Городецький прожив тут з 1903 до 1913 року, потім він цей будинок втратив, після чого будівлею володіли багато різних господарів. Після революції тут були комуналки, під час війни будинок стояв порожнім, а потім у ньому облаштували Поліклініку №1. Саме тоді почалися сумні часи для цього будинку, оскільки поліклініка дбала про функціонування медичного закладу, а не пам'ятки архітектури.

За словами Людмили Мороз, до реставрації у 2001—2004 роках цей будинок перебував в аварійному стані: він просів з одного боку, тріщини у стінах подекуди сягали 40 см. Щоб врятувати споруду, у фундамент забили 177 паль, вирівняли її, зробили «бокову» підтяжку, ретельно відреставрували скульптури, інтер'єри тощо. Жодних меблів тих часів не збереглося, у нинішній президентській резиденції всі меблі сучасні – іспанські, італійські або київської фабрики «Лагода».

"Морська" стеля (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

«Морська» стеля (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Вестибюль квартири Городецького прикрашений у морській стилістиці, відображає морське дно, на стелі вціліла ліпнина з 1902 року – осьминоги, мушлі, водорості, виконані з гіпсу; також залишилась цілою груба, вкрита кахлями початку ХХ століття.

Фотографії передпокою не збереглося, а тому інтер'єр зроблений сучасними майстрами за аналогією з іншими кімнатами. Колишній кабінет Городецького зараз – гардеробна кімната. Тут зберігся єдиний розпис – полювання давнього мисливця і груби, вкриті декоративними кахлями.

Кабінет Городецького (фото 1904 р., надано Музеєм історії Києва)

Кабінет Городецького (фото 1904 р., надано Музеєм історії Києва)

Стеля нині гардеробної кімнати (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Стеля нині гардеробної кімнати (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

У великій вітальні Городецького зараз мала зала переговорів, в якій стоїть штандарт Президента. Тут збереглася на стелі ліпнина тих часів – салатово-рожеві іриси.

Кімната для переговорів (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Кімната для переговорів (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Найкраще відтворений за фотографіями інтер'єр їдальні. Тут цікава ліпнина з точки зору поєднання рослин для орнаменту – сплетіння буряка з ананасом, соняшника з ківі тощо. Під час реставрації об'єднали будуар і ванну, тепер там сервізна кімната, де зберігається спеціально виготовлений для цієї резиденції порцеляновий посуд.

Їдальня (фото 1904 р., надано Музеєм історії Києва)

Їдальня (фото 1904 р., надано Музеєм історії Києва)

Їдальня (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Їдальня (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Президентська резиденція обладнана сучасним ліфтом. Підлаштовуючи Будинок з химерами для потреб резиденції, вирішили об’єднати по кілька кімнат. Так, на третьому поверсі об’єднавши спальню Городецького, дитячу кімнату, кімнату гувернантки та невеличку кімнату для гостей вийшов сучасний прес-центр.

Сучасний прес-центр (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Сучасний прес-центр (фото 2007 р., з сайту tabloid.pravda.com.ua)

Завдяки подібному об’єднанню на четвертому поверсі влаштували велику залу для переговорів, на п'ятому – бенкетну залу.

Підготувала Юлія Царенко за матеріалами екскурсії Людмили Мороз
«Рідна країна»

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі