chrome firefox opera safari iexplorer

Купівельна спроможність українців виявилася найнижчою в Європі

15 листопада 2016 о 12:55

Україна виявилася країною Європи із найнижчою купівельною спроможністю на душу населення.

Пересічний українець після обов'язкових платежів має у 80 разів менше грошей за жителя лідера рейтингу, Ліхтенштейну. Там мешканець у середньому на рік може витратити 63 тисячі євро.

Про це йдеться у дослідженні компанії GfK, повідомляє www.dw.com.

Дослідження враховує номінальні показники без поправок на інфляцію.

За підрахунками аналітиків, у 2016 році загалом європейські споживачі у 42 країнах розпоряджалися близько 9,18 трильйона євро. Окрім Ліхтенштейну, найвищі показники — у Швейцарії та Люксембургу, найнижчі — у Білорусі, Молдові та Україні.

Середнє номінальне зростання серед досліджених держав становило близько 0,3 відсотка, утім, кілька країн показали збільшення на понад п'ять відсотків. Серед них — Болгарія, Румунія, Естонія, Словаччина та Латвія.

Німеччина у рейтингу посіла дев'яту позицію.

У топ-10 також увійшли Норвегія, Ісландія, Данія, Австрія та Швеція. Великобританія з шостого місця минулоріч опустилася на десяте.

Дослідники відзначили, що жителі чотирьох найбільших країн — Німеччини, Великобританії, Франції та Італії — становлять 40 відсотків населення Європи, але мають 60 відсотків усієї купівельної спроможності континенту. Ліхтенштейн та Швейцарія значно відрізняються від середнього показника у Європі — у них купівельна спроможність у 3-4 рази вища.

Дослідники розраховували дохід на душу населення після оподаткування та обов'язкових платежів, з урахуванням допомоги від держави та інших виплат. Усі показники перераховували в євро.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі