chrome firefox opera safari iexplorer

119 років тому народилася видатна українська актриса Наталія Ужвій

08 вересня 2017 о 10:11
ex.ua

Цього дня 1898 року народилася Наталія Ужвій (1898–1986), видатна українська актриса, яку чи не одразу після початку театральної кар’єри називали «другою Заньковецькою», а вже згодом – «Першою українською радянською актрисою» — надзвичайно почесне звання тоді і не зовсім, м’яко кажучи, тепер. Але вона й дійсно була однією з найяскравіших зірок української сцени 30-50-х років.

Народилася Наталя Ужвій на Волині, в Любомлі. Шість років працювала вчителькою, згодом почала виступати на аматорській сцені.

У 1922—1925 роках навчалася в Драматичній студії при Першому державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка в Києві.

У 28 років її запросили до театру «Березіль», яким керував Лесь Курбас. На сцені цього театру вона грала 10 років, саме тут найповніше розкрився й розвинувся непересічний талант актриси.

Після розгрому «Березоля», як і інші вцілілі вихованці Курбаса, перейшла до Київського театру ім. І. Франка.

Наталя Ужвій була в шлюбі з відомим українським поетом-футуристом Михайлом Семенком. У 1936 році вони розлучилися, а вже в 1937 році Семенка арештували і розстріляли.

Попри те, що Ужвій була лауреаткою трьох Сталінських премій і начебто обласкана офіційною владою, життя актриси не можна назвати легким і простим.

Її єдиний син Михайло помер від менінгіту у 24 роки, багато її друзів і родичів були репресовані – хтось розстріляний, хтось відбував покарання у сибірських таборах.

Чимало зверталося до неї про допомогу, але допомогти вона нічим суттєвим не могла – жила тільки роботою – театром; високих (потрібних) партноменклатурних зв’язків фактично не мала, хоча б і могла…

Певною мірою вона, прима першої театральної сцени України, теж була жертвою тієї страшної тоталітарної доби.

Цікавий факт – правильно-офіційна актриса Ужвій викликала щире захоплення у такого нонконформіста як Параджанов. Він зняв її у своїй не надто відомій «Українській рапсодії» (1961), а в 1968 створив про актрису біографічний фільм.

Чи знаєте ви, що:

«Райдуга». 1943

  • Її грою в трагічній ролі матері у фільмі "Райдуга" був уражений американський президент Дуайт Ейзенхауер.
  • Поет Павло Тичина не пропускав жодної прем’єри з її участю і присвятив їй натхненні рядки.
  • Письменник Джон Бойтон Прістлі, побачивши її в «Загибелі ескадри», увірвався за лаштунки, вигукуючи: «Справжня революціонерка! Тверда, непохитна, відверта!»
  • Ужвій — єдина українська актриса, яка знялася в оскароносному фільмі. Роль Олени Костюк, створена Ужвій, принесла «Райдузі» Марка Донського «Оскара». На батьківщині за цю роль Ужвій отримала звання народної артистки Радянського Союзу. А після образу Євдокії Козлової в картині Григорія Козинцева «Виборзька сторона» (з культової трилогії про Максима) вона стала всенародною улюбленицею.
  • «Райдугу» показували у різних країнах світу. Наприклад, на Бродвеї 14 тижнів стояли довгі черги — стільки було бажаючих американців, які хотіли подивитися цю картину. «У неділю у Білому домі дивилися „Райдугу“. Я запросив професора Чарльза Болена перекладати нам. Але ми зрозуміли й без перекладу», — такі враження від картини лишив американський президент Франклін Рузвельт.
  • «Демонстрація фільму супроводжується постійними аплодисментами та схлипуваннями. У нас з’являється бажання розцілувати героїв і взяти участь у покаранні ворогів», — писав рецензент «Резистанс» (Франція).
  • Валентина Заболотна: «Наталю Ужвій недарма називали поетесою української сцени. Іконописне обличчя з великими блакитними очима, трохи наспівна вимова з ледь потягнутими голосними, ставна постать зі „струною в спині“, пластичні, наче перетікаючи рухи, навіть коли вони швидкі — поетичною була вся природа цієї артистичної волинянки.»

За матеріалами Укрінформу та 1576.com.ua

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі