chrome firefox opera safari iexplorer

7 вересня: це цікаво знати

07 вересня 2018 о 00:04

«Київ… тут сонце, тут чудесна природа, тут власна культура...»
Олександр Мурашко

У народі 7 вересня називають на честь Варфоломія. Залишилось прислів’я: «Суша на Варфоломія – на гостру зиму є надія».

За церковним календарем 7 вересня згадують перенесення мощей апостола Варфоломія; вшановують апостола від 70-ох Тита, єпископа Критського; святих Варсиса і Євлогія, єпископів Едеських, і Протогена, єпископа Карійського, сповідника; святого Міну, патріарха Константинопольського.

Іменинниками 7 вересня є:

Варфоломій, Тит, Мина.

7 вересня народились:

1870 – Олександр Купрін – російський письменник. Збірки оповідань «Київські типи», «Мініатюри» були видані в Києві. На українському матеріалі були написані твори «Лісова глушина», «Олеся» та ін.

1875 – Олександр Мурашко – один з найвизначніших українських живописців кінця XIX – початку ХХ століття, педагог, громадський діяч.

1928 – Ігор Богачевський – американський конструктор українського походження. Автор формули («формула Богачевського»), яка дозволила розрахувати повернення космічного корабля на орбітальну станцію з поверхні іншої планети (політ на Місяць американського космічного корабля «Аполлон-11»).

7 вересня відзначають: 

  • День військової розвідки України.

Події 7 вересня:

1792 – перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого висадилася на Тамані. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані. За перші два роки туди переселилося 25 тисяч козаків, що заснували 40 станиць.

1891 – перші українські емігранти прибули до Канади.

1919 – до Києва з метою інспекції військ і урядових установ прибув командувач Добровольчої армії генерал В. Май-Маєвський. На його честь відбувся парад військ на Софійській площі.

1939 – РНК УРСР затвердив Статут Спілки радянських художників України. Статут визначав статус спілки, як добровільної організації, що об’єднує на території УРСР працівників образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів, художників театру, народних художніх майстрів), а також осіб, що ведуть науково-дослідну і критичну роботу в цій галузі, її мету – «об’єднання радянських працівників образотворчого мистецтва для активної участі у соціалістичному будівництві, у сприянні зміцненню Радянського Союзу та комуністичному вихованні трудящих мас».

1943 – нацистське командування видало наказ про повне зруйнування господарських споруд і знищення народного майна при відступі.

1949 – у Бонні відбулось перше спільне засідання двох палат бундестагу (парламенту) ФРН для обрання президента і створення уряду. Першим президентом ФРН став Теодор Хейс; коаліційний уряд очолив Конрад Аденауер.

1994 – відбулася спроба конституційного перевороту в Криму. Рішенням місцевого парламенту в Криму фактично запроваджено парламентську республіку.

Чи знаєте ви, що:

Наприкінці ХVIII століття мала місце напівдепортація чи напівеміграція залишків запорізького козацтва (власне, тих, які не втекли в Османську імперію за Дунай «до турка» або ж навіть і далі – «до Мальтизи!») на Кубань. Так постав своєрідний анклав України, відомий як Кубанське козацьке військо.

Українські напіввигнанці з волі імперії й водночас через необхідність якось вижити понад півстоліття вели запеклі воєнні дії проти тубільців  – адигейців-черкесів. Закінчилася ця війна тим, що всі абадзехи потрапили в імперський полон. І чи не всі потім були виселені в Туреччину. На їхній території облаштувалися українці-кубанці. Проте, розкошували вони недовго.
Тяжка карма історії наздогнала їх.

Починаючи з 1918-го, Кубань охопило полум’я щонайлютішої соціальної революції: місцеве козацтво зійшлося у страшному класовому герці з прибульцями – «іногородніми», які з’явилися тут у великій кількості з пореформеного злиденного українського села. Перемогли за допомогою більшовиків з Півночі «прибульці».

Проте переможці невдовзі теж розплатилися. Колективізація, страшний голод-1933-ого (і це на Кубані, з її найродючішими на всій Землі ґрунтами) і нескінченні репресії – «розкозачення» проти всіх станів тамтешнього українського населення. А за тим – Друга світова. Як взагалі уцілів той уламок українського етносу?! Відомо лише Богові.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути