chrome firefox opera safari iexplorer

12 січня 1873 року народився Василь Кричевський – автор Герба УНР

12 січня 2019 о 10:52
uarp.org

«Якщо уявити собі мистецтво якогось народу

як храм, що спирається на колони, 

то однією з таких колон українського мистецтва   

був Василь Григорович Кричевський».

Cвятослав Гординський

 

Славетна династія Кричевських — архітекторів, художників, дизайнерів — зробила неоціненний внесок у розвиток української національної культури. Імена митця і педагога Федора Кричевського, художниці Катерини Кричевської-Росандич, акварелістів Василя та Миколи Кричевських відомі далеко за межами України.

Патріах  династії Василь Кричевський – творець українського модерну в архітектурі, найяскравіший представник «українського імпресіонізму» в художній графіці. Саме Василь Кричевський став першим в Україні кінохудожником,  а його оформлення спектаклів зачаровувало тодішніх  театралів.

Василь Григорович Кричевський народився у козацькому селі Ворожбі (нині Сумської обл.), в родині земського фельдшера.

Навчався у Харківському  технічно-залізничному училищі, де викладали не лише спеціальні дисципліни, а й малювання та креслення, чим юнак займався з особливим натхненням.  У  Харківському університеті Кричевський прослухав курси історії та історії мистецтва. З 15 років виготовляв проекти житлових будинків на замовлення Харківської міської управи — всього близько 300 робіт. 

 1902р. проект будівлі Полтавського губернського земства, що його розробив В.Кричевський, отримав першу премію.  Нині в цій унікальній cпоруді, яка стала пам'яткою архітектури, розташований краєзнавчий музей.

1907р. Василь Кричевський оселився в Києві: працював художником у Театрі М.Садовського,  очолював відділ декоративного мистецтва в журналі «Мистецтво і друкарська справа». 1913р. почав працювати художником та керівником у килимарні Варвари Ханенко – дружини відомого мецената і колекціонера Богдана Ханенка.   

1917р. в Києві була урочисто відкрита перша в українській історії Академія мистецтв. В.Кричевського обрали професором та ректором навчального закладу, однак він від посади ректора відмовився, й ректором став його молодший брат Федір.

1918р. голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував Василеві Кричевському розробити державну символіку. 25 лютого цього ж року в Коростені зображення Тризуба святого князя  Володимира у виконанні В.Кричевського Центральна Рада затвердила як Герб Української Народної Республіки.

Слід згадати, що в січні 1918р. більшовики, наступаючи на Київ, обстріляли запалювальними набоями будинок Михайла Грушевського, де зберігалися автентичні твори Василя Кричевського та зібрана ним безцінна художня колекція. Це стало великою втратою  і для української культури, й для самого митця… 

На початку 1920-х років Василь Кричевський виявив, що в будинку за номером 8 у Хрещатицькому провулку (будинок І.Житницького) з квітня  до вересня 1846-го мешкав Тарас Шевченко. Цю інформацію  художник оприлюднив у статті «Будинок, де жив Т.Шевченко», а затим домігся ремонту й відновлення його первісного вигляду, власноруч виконавши проект реконструкції та художнього оформлення.

1925р. Всеукраїнське Фото-Кіно Управління запропонувало В.Кричевському роботу художнього керівника та консультанта двосерійної стрічки режисера П.Чардиніна «Тарас Шевченко». Потім були фільми «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «За стіною», «Людина з лісу», «Звенигора» (режисером «Звенигори» був Олександр Довженко, учень Кричевського  в Українській академії мистецтв).

Наприкінці  20-х – на початку 30-х років Василь Кричевський розробив проект музею біля місця поховання  Тараса Шевченка у Каневі, опрацював  проект  будинку Роліту – «робітників літератури» — у Києві.

У червні 1940р. відбулася велика виставка творів митця,на якій  експонувалося 1055 його робіт.

Восени 1943р. Василь Кричевський з родиною переїхав до Львова. Звідти Кричевські виїхали до  Братислави, згодом – до Парижа. Остаточно оселилися в столиці Венесуели – Каракасі. Тут митець і помер 15 листопада 1952р., зовсім трохи не доживши до свого 80-річчя.  

Переважна більшість робіт видатного художника тривалий час перебувала за кордоном, зокрема, в Українському музеї Нью-Йорку. 2003 р. онука митця Оксана де Лінде передала близько його 300 робіт до Києва, Харкова, Полтави як подарунок українським музеям. 

Музей мистецької династії Кричевських створено в містечку Опішня на Полтавщині. Він розташований у будинку, який побудував сам Василь Кричевськийі в якому тривалий час  мешкав, проектуючи місцеві будівлі та залучаючи опішнянських майстрів-гончарів до їхнього оздоблення.

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

21 березня

Інші дати
Яків Гандзюк
1873 – видатний український військовий діяч, генерал-майор. Одним із перших на Південно-Західному фронті українізував російську дивізію, яка ввійшла до складу Першого українського корпусу генерал-лейтенанта П.Скоропадського.
Розгорнути
Народився Олександр Лотоцький (Білоусенко)
1870 – український письменник, науковець, державний діяч, активний захисник української мови й письменства. Укладач читанок-хрестоматій; автор казок, оповідань за фольклорними мотивами.
Розгорнути
Народився Модест Мусоргський
1839 – російський композитор. На українську тему написав оперу «Сорочинський ярмарок»; першим із російських композиторів звернувся до творчості Т. Шевченка – на тексти фрагментів із поеми «Гайдамаки» написав пісні «Гопак» та «На Дніпрі».
Розгорнути
Народився Олексій Шовкуненко
(1884, м. Херсон – 1974) - український живописець майстер пейзажу і портрета, педагог. Автор картин «Дніпробуд», «Одеський суднобудівний завод», «Осінні квіти», «Конча-Заспа», портрети В.Заболотного, М.Рильського, С.Ковпака, М.Лисенка.
Розгорнути