chrome firefox opera safari iexplorer

11 січня 1913 року народився Василь Кук – останній головнокомандувач УПА

11 січня 2020 о 15:29
depo.ua

Генерал-хорунжий Василь Кук був другом Степана Бандери і
останнім командиром Української Повстанської Армії. 

Донині точиться суперечка довкола його «Відкритого листа»
колишнім соратникам в екзилі…

Василь Кук народився на Львівщині, у містечку Красне, в
родині залізничника. Був найстаршою дитиною: батьки, Степан Матвійович і Параскевія
Федорівна, виховували п’ятьох синів та доньку. 

Під час навчання у Золочівській гімназії вступив до «Юнацтва»
і незабаром став до лав ОУН.  По
закінченні гімназії вступив на правничий факультет Католицького університету в Любліні. Однак
провчився недовго – був заарештований польською поліцією. Звільнившись із тюрми
1936р., перейшов на нелегальний стан в ОУН: займався видавничою справою.   

Після анексії Польщі нацистською Німеччиною   1939 р. перебував на військовому вишколі, організованому
ОУН.   

Навесні 1941 р. організував і очолив Центральний штаб
похідних груп ОУН на східні терени України. Того ж року очолив Львівську
провідну похідну групу з 20 людей, що 30 червня організувала Народні Збори, які
проголосили Акт відновлення Української Держави.

У липні В.Кук організував і очолив Київську  похідну групу (30 осіб), яка мала на меті
проголосити відновлення Української Держави у Києві. 31 серпня у Василькові
частину групи, серед них і В. Кука, заарештувала німецька поліція. Під час
етапування до Львова Кук та його товариші — Дмитро 
Мирон і Тарас Онишкевич —  втекли
і дісталися Львова.

Від літа  1942 р. Василь
Кук керував діяльністю ОУН на   українських центральних, східних і південних
теренах. Навесні 1943 р. очолив УПА-Південь.

У квітні 1944 р. керував найбільшим боєм УПА під Гурбами.

Від 1947 р. був заступником Романа Шухевича, а після його
загибелі 5 березня 1950 р. став Головою Проводу ОУН в Україні, Головним
Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату Української Головної
Визвольної Ради.

23 травня 1954 р. В. Кука заарештували «органи». Протягом
шести років утримували без суду в тюрмах Києва і Москви. 

Під час «відлиги», 1960 р., вийшов на волю.     

Того ж року – вочевидь, під тиском НКВС-КДБ – з’явився «Відкритий Лист
В. Кука до Ярослава Стецька, Миколи Лебедя, Степана Ленкавського, Дарії Ребет,
Івана Гриньоха та до всіх українців, що живуть за кордоном!». У зверненні до
них Василь Кук заявив, що визнає радянську владу в Україні, засуджує засади й
методи боротьби ОУН та УПА та закликає закордонні українські організації
припинити визвольну боротьбу і визнати СРСР. 

«…Антирадянська
діяльність українських націоналістів за кордоном приречена на провал, бо немає
сьогодні таких сил за кордоном, ні тим більше всередині Радянського Союзу, що
могли б в якій-небудь мірі насильно змінити існуючий суспільно-політичний лад в
СРСР, чи тільки в одній з радянських республік.

Український
народ, як і інші народи СРСР і країн народної демократії, всяку спробу повернення
до старих порядків зустріне вороже і буде всіма засобами захищати те, що йому
дала Радянська влада.

Спроби
активізувати підривну діяльність всередині СРСР при допомозі засланих для цієї
цілі осіб кінчаються і в дальшому будуть кінчатися тільки провалом…Неусвідомлення
цих фактів веде еміграцію до трагічних помилок, які в свою чергу приводять до
ще трагічніших наслідків.

Друзі! Не
зв'язуйтесь ні з якою діяльністю проти нашого народу, не дозволяйте себе далі
обманювати і використовувати в чужих для вас самих і вашого народу інтересах.
Всю свою діяльність в еміграції спрямовуйте на те, щоб не закривати собі шлях
на батьківщину…» 

 В.Кук екстерном закінчив філософський факультет Київського Державного університету.  Працював у Центральному державному історичному архіві,  Інституті історії АН України.  

Помер 9
вересня 2007 р. на 95-му році життя. Похований, згідно їз
заповітом,  у Красному на Львівщині.    

Відомі історичні та публіцистичні праці В.Кука:    «Пашні Буряки» (підручник із конспірації
ОУН), «Колгоспне рабство», низка нарисів про життя і творчість знаного
українського композитора Артема Веделя. Також — біографічні нариси про Степана
Бандеру, Романа Шухевича, збірник документів «Українське державотворення. Акт
30-го червня 1941 року». 

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет- видань 

21 січня

Інші дати
Народився Григорій Нудьга
(1913, с. Артюхівка Сумської облю - 1994) - український літературознавець, фольклорист, критик. Досліджував літературу передшевченківської доби, походження українських пісень.
Розгорнути
Опанаса, Пів-Івана
Якщо вітер повіє зі сходу, то літо буде жарке, а з півдня - грозове.
Розгорнути