chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: «Ми відроджуємо Київ Шевченка»

11 квітня 2019 о 15:54

З ініціативи засновника фонду «Рідна країна» Миколи Томенка та за співпраці з колективом НУБІП на чолі з ректором Станіславом Ніколаєнком розпочалося   відновлення фруктового саду біля хати-музею Тараса Шевченка на Пріорці.

Микола Томенко розповів, чому ця ініціатива важлива для столиці.

«Сьогодні Київ перетворили на місто, комфортне для забудовників, чиновників та секс-туристів. Ми ставимо перед собою завдання повернути Київ Володимира Великого, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Михайла Грушевського, Вацлава Городецького.

Місця, пов’язані з видатними людьми, які любили, шанували і уславили українську  столицю, нинішній владі непотрібні.Тому наша команда прагне відновлювати, зберігати і пропагувати історичний Київ, де колись жили і творили генії.»

Засновник фонду «Рідна країна» зазначив, що хата Шевченка на Пріорці — найменш знане місце, пов’язане з Т.Шевченком.

«У Києві маємо кілька унікальних місць шевченкової історії. Найменш відоме – хата Шевченка на Пріорці. Саме тому ми з колективом музею та командою НУБІП на чолі з ректором вишу хочемо зробити місце, освячене присутністю Тараса Шевченка, знаковим і  відвідуваним. Відроджуємо фруктовий сад, що  був біля  будинку, коли  тут мешкав Шевченко; працюємо над відновленням криниці.Відкрити Шевченківську криницю плануємо найближчим часом.»

Микола Томенко висловив подяку Русланові Голубу, директору групи агрокомпаній «ТАК», за підтримку у  втіленні проекту відновлення криниці на території музею.

Довідка:

«Щевченкова хата» на Пріорці — третій за часом відкриття музей, пов'язаний із перебуванням Тараса Шевченка в Києві. І другий — меморіальний.

Хата на вулиці Вишгородській побудована на початку 1850-х. Шевченко мешкав тут протягом двох тижнів, у серпні 1859 року, під час свого останнього приїзду до Києва й загалом до України. У 1960-і всі довколишні  одноповерхівки  знесли, але будиночок вцілів — завдяки тому, що тут перебував Кобзар. 1989 року з будинку вирішили зробити музей. Потрібна була його капітальна реставрація. Ще одну провели вже на початку нинішнього сторіччя.

 zeft.in.ua

В музеї зібрані тогочасні  посуд, вироби з глини, національне вбрання, меблі, домашнє начиння, а також портрети і фотознімки  Т.Шевченка. Власне, відтворенням побуту 1850-х років, світу речей і предметів, що оточували Тараса Шевченка та його сучасників, — музей особливо цікавий. І, звичайно ж, у хаті на Пріорці є меморіальні речі поета.

Нещодавно музею виповнилося 30 років.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі